 |
Create site free |
|
П`ятниця, 10.02.2012, 14:18 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Географічний портал | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Країни світу. Йорданія.
ЙОРДАНІЯ
Загальна довідка
1. Офіційна назва — Al Mamlakah al UrdunTyah al HashimTyah
2. Столиця — Амман (1 147 447)
3. Рік здобуття незалежності — 1946
4. Поясний час — Гринвіч плюс 2
5. Загальна площа (кв. км) — 94 588, зокрема:
6. Сільгоспугіддя (кв. км) — 4 000
7. Ліси (кв. км) — 1 000
8. Чисельність населення (осіб) — 5 307 470
9. Густота населення (осіб/кв. км) — 56,1
10. Частка міського населення (%) — 74
11. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) — 25
12. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) — З
13. Тривалість життя (років) — 78
14. Частка дорослого письменного населення (%) — 86,6
15. Харчування (денно калорій на душу населення) — 3022
16. Річне споживання палива (кг на душу населення) — 709
17. Валюта — 1 йорданський динар (JD) = 1000 філів
18. ВНП ($ США на душу населення) — 4200
19. Мови — арабська (офіційна)
20. Етнічні групи: араби (в тому числі палестинці та бедуїни — разом 99,2%), вірмени, черкеси, чеченці, турки, курди. Біженців більше, ніж корінного населення.Релігійний склад населення: мусульмани-суніти (92%), християни (6%). Іслам — державна релігія.
21. Державний устрій
Глава держави — король. Законодавчий орган — двопалатний парламент (сенат і палата представників). Адміністративно-територіальний поділ: 12 губернаторств.
22. Історія
Територію сучасної Йорданії за 3000 р. до н. є. заселили племена ханаанеїв. У біблійні часи територія нинішньої Йорданії була відома як Ґілеад, Моаб і Едом. Протягом IV— II ст. до н. є. країна належала до імперії Набатеїв, потім — Селевкідів (з II ст. до н. є.). У II ст. н. є. регіон потрапив під контроль Риму. Римлян заступили візантійці (IV —VI ст.). У VII ст. територія ввійшла до складу Арабського халіфату. Спершу була під владою Омейядів (661—750 pp.), потім Аббасидів (750 — 1258 pp.) та мамлюків (1258 — 1516 pp.). Османська імперія встановила свій контроль 1516 p., і її влада тривала до 1918 р. У 1918-1920 pp. країна була під контролем короля Сирії Фейсала. Після закінчення Першої світової війни з 12 травня 1920 р. ці землі ввійшли до складу британської мандатної території Палестини, 11 квітня 1921р. цю територію розділили. На захід від р. Йордан територію назвали Палестиною, на схід — еміратом Трансйорда-нією (окремою підмандатною територією). Велика Британія визнала А6-даллаха ібн Хуссейна (старшого брата короля Фейсала) з династії Хашимітів правителем (еміром) Трансйорданії; надали йому радників, субсидії та іншу допомогу у створенні служби безпеки. 26 травня 1923 р. Трансйорданія формально відділилася від Палестини, 20 лютого 1928 р. отримала автономію. Після Другої світової війни, 25 травня 1946 р. країна стала Хашимітським королівством Трансйорданією, а 17 червня того ж року Велика Британія надала країні повну незалежність. Протягом 1948 — 1949 pp. країна дещо збільшила свою територію за рахунок земель Західного берега р. Йордан і Старого Єрусалима. Через це 3 квітня 1949 р. король Абдаллах змінив назву країни на Хашемітське королівство Йорданія, а 24 квітня 1950 р. анексував зайняті землі (згодом, внаслідок шестиденної війни в червні 1967 р. ці території знову потрапили під контроль Ізраїлю). Короля Абдаллаха 20 липня 1951 р. вбили терористи. Йому наслідував син Талал. 8 січня 1952 р. прийняли чинну конституцію. Короля Талала 2 травня 1952 р. усунули з престолу як розумово неповноцінного, і до 1999 р. Йорданією керував син Талала — Хуссейн бен Талал. З 14 лютого по 14 липня 1958 р. Йорданія та Ірак складали Арабський Союз. Британські війська було виведено з країни 2 листопада 1958 р. Палестинські біженці, які знайшли притулок на йорданській землі, вели активну партизанську війну проти Ізраїлю. Це не подобалося поміркованому королю, і він, спираючися на лояльні йому бедуїнські війська, завдав 1970 р. поразки палестинським бійцям (федаї-нам). їхні військові бази в Йорданії було розгромлено, налестинці змушені були шукати 1971 р. новий притулок — у Сирії та Лівані. Під час арабо-ізраїльської війни 1973 р. на кордоні між Йорданією та Ізраїлем боїв не було. Йорданія надіслала свої танки на допомогу Сирії. У 1974 р. Йорданія визнала Організацію визволення Палестини (ОВП) як єдиного законного представника палестинського народу. Цим кроком Йорданія поліпшила свої відносини з арабським світом. У 1988 р. Йорданія поступилася ОВП правом репрезентувати арабів Західного берега р. Йордан. Йорданія підтримала Ірак у його війні проти Ірану. Підтримала вона Ірак і під час його війни проти сил ООН у зв'язку з анексією Іраком Кувейту. Необачливість дорого коштувала Йорданії, бо санкції ООН проти Іраку вдарили рикошетом і по Йорданії. Поступово Йорданія згорнула свою проіракську політику і взяла активну участь у пошуках миру на Близькому Сході. До речі, власне анексії Іраком Кувейту Йорданія не підтримувала. 1991 р. став знаменним для Йорданії завдяки зняттю заборони на діяльність політичних партій. Ця заборона була чинною протягом 34 років. У 1992 р. в Щ Йорданії було скасовано воєнний стан. [Ц У 1993 р. відбулися перші після 1956 р. багатопартійні вибори. Перемогу на них здобули незалежні кандидати, які до короля ставилися лояльно. В 1994 р. Йорданія та Ізраїль уклали мирний договір і в 1995 р. обмінялися послами. Поліпшила Йорданія свої відносини і з Саудівською Аравією. Вони були дуже холодними з часів кризи в Перській затоці. Король Хуссейн помер 7 лютого 1999 р. після тяжкої тривалої хвороби. Новим королем став його 37-річний син Абдулла II бен аль-Хуссейн, коронація відбулася 9 червня. Під час свого візиту до Ізраїлю в квітні 2000 р. король заявив, що Єрусалим має бути столицею як Ізраїлю, так і Палестини.
23. Природно-ресурсний потенціал
Поверхня переважної частини території країни — плоскогір'я заввишки до 1754 м (г. Джебель-Рам). На заході — тектонічна западина Ель-Ґор, у межах якої знаходяться Мертве море та р. Йордан. Значна частина Йорданії знаходиться нижче від рівня Світового океану. Рівень Мертвого моря нижче рівня океану на 395 м.
Клімат — середземноморський: жарке сухе літо й волога м'яка зима. Середні температури січня коливаються від +8 до +14, липня від +24 до +30 °С. Опадів річно — від 100 до 700 мм. У столиці середня температура січня +7,5, липня +24,9 °С. Середньорічна кількість опадів — 200 мм. Дощі випадають протягом листопада-квітня. 80 — 90% території країни — це пустеля.
Мінеральні ресурси: нафта, мідь, марганець, фосфорити, гіпс, сіль; у Мертвому морі — поташ і мінеральні солі.
24. Економіка
Сільське господарство. Вирощують плодові, виноград, оливки, цитрусові, зернові, овочі, сезам, фініки. Сільське господарство неспроможне задовольнити потреби країни у продовольстві. Розводять кіз, овець, велику рогату худобу, верблюдів. Тваринництву притаманний екстенсивний розвиток. Родючою є долина р. Йордан. Між Ізраїлем та Йорданією часто виникали суперечки стосовно розподілу вод цієї ріки.
Промисловість. Головні галузі промисловості контролюються державою. Видобувають нафту, фосфорити, гіпс, поташ, сіль. Промислові підприємства випускають папір, текстиль, сталепрокатні вироби, цемент, мінеральні добрива, нафтопродукти, продовольство.
Транспорт. Довжина залізниць — близько 800 км, автошляхів — понад б тис. км. Єдиний морський порт — Ака-ба на Червоному морі. Міжнародні аеропорти — у столиці й Акабі.
Зовнішня торгівля. Країна залежить від іноземної допомоги та грошових переказів йорданців, що проживають за кордоном, особливо в державах Перської затоки.
Основні експортні товари — мінеральні добрива, фосфорити (третє місце у світі), миючі засоби, овочі, фрукти, шкури, вовна, фармацевтика.
Імпортують нафтопродукти, текстиль, цукор, продукцію машинобудування, залізо, сталь, транспортні засоби, продовольство.
Головні зовнішньоторговельні партнери — Ірак, Саудівська Аравія, Індія, Індонезія, Туреччина.
25. Туристичні об'єкти
Національний парк Азрак, заповідник Шаумарі.
Збереглися арабські замки та фортеці Калатар-Рабад, Кусейр-Амра, Мшатта, Хірбет аль-Мафджар, замок хрестоносців Ель-Карак.
У столиці — руїни будівель давньоримського міста Філадельфія: театру на 6000 місць, одеону, фортеці, храму Геркулеса; арабська цитадель, палаци Ба-сман і Раґдан (XIX ст.), мечеть аль-Хуссейн; музеї: Йорданський археологічний, Ісламу, Фольклору; Мозаїчна галерея.
В Акабі — форт (XIV ст.), чудовий курорт на березі Червоного моря.
У Джераші — руїни давньоримського міста Ґераса: Овального форуму, Південного театру, храмів Зевса та Ар-теміди, вулиця колон завдовжки 1 км.
На півдні країни збереглися руїни всесвітньо відомого м. Петра (міста Червоної Троянди), колишньої столиці держави Едом і Набатєйського царства. Збереглися понад 1000 вирубаних у скелях усипальниць (ель-Хазне, ель-Дейр), святилищ, храмів, житлових будинків, театр на 3000 місць, скарбниця, храм Каср Фірун, кольорові печери.
На Мертвому морі — курорти, подібні ізраїльським.
26. Інша корисна інформація
Консульство Йорданії в Україні знаходиться в Києві, вул. Б. Хмельницького, 74. Телефон 251-21-73, факс 251-21-74. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||