Північний Льодовитий океан є найменшим за площею водної поверхні — близько 15 млн. кв. км (4 % площі Світового океану). Він єдиний з океанів, що повністю розташований у полярних широтах. У ньому відсутні глибоководні жолоби. Незважаючи на невеликі розміри, Північний Льодовитий океан займає друге місце серед океанів (після Тихого) за кількістю островів. У ньому зареєстровані найнижчі для океанів сєредні температури води. У межах Північного Льодовитого океану знаходиться Північний географічний полюс Землі.
Назва океану зумовлена його арктичним положенням. Англійці називають його Arctic ocean — «Арктичний океан». устрічаються також назви: Північне Полярне море, Північне Льодовите море, Арктичне море та інші. Форма «Північний Льодовитий океан» була затверджена в СРСР у 1935 р. і зараз прийнята в Росії, Україні, Білорусі та інших державах колишнього Радянського Союзу. Багато спеціалістів у Західній Європі і Америці вважають цей водний басейн морем, частиною Атлантичного океану. Довгий час була поширена думка, що в арктичних морях постійно знаходяться льоди, що є небезпечними для кораблів під час плавання. Але бажання відкрити й освоїти Північний морський шлях було дуже великим, оскільки його переваги явні: шлях від Мурманська до Владивостока Північним морським шляхом становить 10 742 км, а південний шляхом, через Суецький канал, — 23 700 км. Основною перешкодою для плавання кораблів в Арктиці є морсьні льоди, тому вчені широко вивчали особливості льодового покриву океану та напрям його дрейфу. У 1890 р. норвезький полярний дослідник і океаногра Фрітьоф Нансен розробив проект досягнення Північного полюса на судні, що буде дрейфувати разом з льодами. На кораблі «Фрам» у 1893-1896 рр. він здійснив дрейф від Новосибірських островів через Північний Льодовитий океан до архіпелагу Шпіцберген, пройшовши значно південніше полюса. Експедицією були проведені значні океанографі та метеорологічні спостереження, встановлений вплив добового обертання землі на характер дрейфу льодів. Уперше в історії за одну навігацію пройшла Північним морським шляхом від Архангельська у Тихий океан в 1932 р. експедиція на криголамі «Сибіряков» під керівництвом Отто Юлійовича Шмідта. У 1933-1934 рр. він очолював експедицію на пароплаві «Челюскін», яка знову пройшла Північним морським шляхом за одну навігацію.
