Географічний портал - Країни світу. Молдова.
Неділя, 01.08.2010, 06:59

Географічний портал

Меню сайта

Розділи
Калейдоскоп [61]Подорожі [28]
Новини туризму [91]Географічні інформаційні системи [2]
Розвиток туризму в Україні [19]Теоретичні основи географії [3]
Географічні відкриття [36]Цікаві факти [108]
Географічні дослідження [52]Світ природи [77]
Відео по географії [67]
Форма входа
Логін:
Пароль:
Календар новин
«  Серпень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Друзі сайту
Пошук по сайту
введіть слово для пошуку
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Кількість користувачів сайту:
3167

Статистика реєстрацій:
За сьогодні: =0=
За вчора: =2=
За 7 днів: =6=
За місяць: =28=

 

Вітаємо новачків сайту:

Сьогодні сайт відвідали:

Вітаємо з днем народження:

Lena01081978(32), АнтиГеограф(13), GHUser(17), rusalochka(19), toxicc(18), tashablond(20)

Опитування
Оцените мой сайт
Усього відповідей: 2071

Цілісна система ефективного самостійного вивчення
англійської мови. Натиснувши ТУТ Ви ортимаєте реальний шанс оволодіти "живою" англійською мовою.

Країни світу. Молдова.

МОЛДОВА
Загальна довідка
1. Офіційна назва — Republica Moldova
2. Столиця — Кишинів (662 400)
3. Рік здобуття незалежності — 1991
4. Поясний час — Гринвіч плюс 2
5. Загальна площа (кв. км) — 33 845, зокрема:
5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) — 22 000
5.2. Ліси (кв. км) — 3 000
6. Чисельність населення (осіб) — 4 434 547
7. Густота населення (осіб/кв. км) — 131
8. Частка міського населення (%) — 46
9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) — 14
10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) — 13
11. Тривалість життя (років) — 65
12. Частка дорослого письменного населення (%) — 96
13. Харчування (денно калорій на душу населення)
14. Річне споживання палива (кг на душу населення) — 1267
15. Валюта — 1 молдавський лей (MDL) = 100 бані
16. ВНП ($ США на душу населення) — 2550
17. Мови — молдавська (тобто румунська, офіційна), російська, українська, мови меншин
18. Етнічні групи: молдавани (румуни) — 65%, українці (14%), росіяни (13%), гагаузи (3,5%), болгари (2%), євреї (1,5%)
19. Релігійний склад населення: православні (98,5%), баптисти, католики.
20. Державний устрій
Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатний парламент. Адміністративно-територіальний поділ: 9 повітів, 1 муніципія, 1 автономне територіальне утворення (область компактного розселення Гагаузів — Гагауз Єрі), 1 територіальне утворення (область компактного розселення українців і росіян — Придністров'я). Незалежність самопроголошеної Придністровської радянської соціалістичної республіки (столиця — м. Тирасполь) не визнається світовим співтовариством.
21. Історія
У 1-му тис. до н. е. — 1-му тис. н. е. на території нинішньої Молдови існували союзи племен і держави гетів, скіфів, римлян, готів, гунів тощо. Протягом 101-106 pp. н. е. римляни підкорили Дакію. Відбулася романизація території, поширилася латинська мова. У VII ст. територію завоювали слов'янські племена уличів і тиверців. У XI ст. їх витіснили кочові народи печеніги й половці. У XII ст. з'явилися племена ваахів і молдаван. Протягом X — початку XII ст. територія країни входила до складу Київської Русі, а згодом Галицького і Галицько-Волинського князівств. Була загарбана монголо-татарами, влада яких тривала з XII ст. до першої половини XIV ст. Незалежне Молдовське князівство було утворене 1359 р. Турки вперше з'явилися 1456 р. Османська імперія володіла Молдовою з 1526 р. Країна сплачувала туркам велику данину, господаря (правителя) Молдови призначав турецький султан. У 1711 р. господар Д. Кантемір погодився на перехід країни під владу Росії. Але Прутський похід війська російського царя Петра І спіткала невдача, і Молдова залишилася під турецьким пануванням. У 1791 р. після російсько-турецької війни до складу Росії відійшло Лівобережжя Дністра. З 28 травня 1812 р. російською стала Бессарабія (землі між Дністром і Прутом). Протягом 1818-1828 pp. Бессарабія користувалася певною автономією, а після цього було взято курс на русифікацію. Націоналістичний рух посилився після 1905 р. Війська Румунії окупували Бессарабію 1917 р. 15 грудня 1917 р. Бессарабія оголосила незалежність як Молдавська Демократична Республіка, а в березні 1918 р. проголосувала за об'єднання з Румунією. 9 квітня (остаточно — 10 грудня) 1918 р. Молдова ввійшла до складу Румунії. 12 листопада 1924 р. на схід від Дністра було утворено Молдавську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку в складі України (столиця — Тирасполь). 28 червня 1940 р. Й. Сталін відібрав у Рум¬нії Бессарабію та Північну Буковину. 2 серпня 1940 р. було утворено Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку. Буковину та прибережну рівнину від Дунаю до Дністра віддали Україні, позбавивши Молдову виходу до моря. Протягом Другої світової війни Румунія на певний час (з 25 липня 1941 р. по 22 серпня 1944 р.) поновила контроль над втраченими територіями. 23 червня 1990 р. Верховна рада МРСР прийняла декларацію про суверенітет республіки. Посаду президента запроваджено 3 вересня 1990 p., ним став Мірча Снєґур (голова Президії Верховної ради з липня 1989 p.). 23 травня 1991 р. було прийнято назву — Республіка Молдова. 27 серпня того ж року Молдова проголосила свою незалежність. Райони, заселені гагаузами (19 серпня 1990 p.), та Придністров'я (2 вересня 1990 р.) оголосили себе окремими республіками, але Молдова з цим не погодилася. Напруженість посилювалася намаганням впливових політичних сил об'єднати Молдову з Румунією. Між армією Молдови та прокомуністично налаштованими придністровськими сепаратистами почалися бої. Розквартировані у Придністров'ї російські війська завдяки рішучим діям свого командира — генерала О. Лебедя призупинили конфілкт. Парламентські вибори в лютому 1994 p., що проходили на багатопартійній основі, виграли ті сили, які стояли за незалежність Молдови (окремо від Румунії). Нова конституція 28 липня 1994 р. надала Придністров'ю та Гагаузьким районам автономію. 15 січня 1997 р. президентом став Петру Лучинський (колишній л¬дер комуністів МРСР у 1989-1991 pp.). У березні 1998 р. відбулися чергові парламентські вибори, на яких перемогли комуністи, але не набрали більшості. У 1999 р. Україна в обмін на семикілометрову ділянку автотраси, що належала Молдові, віддала їй кілометрову смугу дунайського берега. В такий спосіб Молдова стала придунайською країною та отримала вихід до моря. У грудні 2000 р. після декількох невдалих спроб парламент все ж таки обрав президента — комуніста Володимира Вороніна (на посаді з 7 квітня 2001 p.). На парламентських виборах у березні 2001 р. абсолютну більшість голосів здобули комуністи.
Росія та Україна є гарантами територіальної цілісності Молдови.
22. Природно-ресурсний потенціал
Історично Молдовою вважається територія між Карпатськими горами на заході та р. Дністер на сході. Тобто, до складу Молдови входить і північно-східна частина нинішньої Румунії. Річка Прут омиває береги західної частини країни, що має назву Бессарабія. Поверхня країни — горбиста рівнина. Піднята її частина відома як Кодру з найвищою точкою г. Баланешть, 429 м. Середня висота — 147 м над рівнем мо¬ря. Ліси в основному широколистяні.
Клімат — помірно континентальний. Середні температури січня коливаються від -3 до -5, липня від +19 до +22 °С. Близькість Чорного моря певною мірою пом'якшує клімат. Опадів річно — від 400 мм на півдні до 560 мм на півночі.
Мінеральні ресурси: незначні запаси нафти й природного газу, лігніти, фосфорити, гіпс, вапняки, цементна сиро¬вина, граніт, скляні піски.
23. Економіка
Промисловість. Молдова є індустріально-аграрною країною. Виробництво електроенергії в основному зосереджено на теплових електростанціях. Провідна галузь промисловості — харчова. Є плодоовочеконсервні, виноробні, олійні підприємства. Останні випускають досить різноманітний набір масел — лавандове, м'ятне, шалфейне, трояндове, тютюнове та ін. Широко за межами Молдови відома її виноробна промисловість. Криківські винні льохи, розміщені у відпрацьованих вапнякових шахтах, — найбільші у світі. Певного розвитку набули машинобудування, хімічна, деревообробна, металургійна та легка промисловість. Такі підприємства зосереджено в найбільших містах рес¬публіки. У промисловому аспекті більш розвиненим є Придністров'я.
Сільське господарство. Тут веде перед рослинництво. Розвинені плодівництво, виноградарство та овочівництво. Річний збір плодів і ягід сягає 2 млн т. Вирощують пшеницю, кукурудзу, кормові культури. Вельми поширені технічні культури — соняшник, цукрові буряки, тютюн, ефіроолійні. Також вирощують овочі та картоплю. Сільське господарство значною мірою ведеться на зрошуваних землях. Овочі й виноград в основному вирощують у глибоких долинах, що розвинулися між горбами. Зернові, цукрові буряки й тютюн вирощують у південній (степовій) частині країни. Землі вважаються дуже родючими. Молочно-м'ясне скотарство — основна галузь тваринництва. Є також свинарство та птахівництво.
Транспорт. Довжина залізниць — близько 1,3 тис. км, автошляхів — понад 20 тис. км. Для внутрішнього судноплавства використовують річки Дністер і Прут. Міжнародний аеропорт — у столиці.
Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — продукти харчування, вина, машини та устаткування, хімічна й текстильна продукція.
Імпортують нафту й нафтопродукти, газ, вугілля, автомобілі, чорні метали тощо.
Головні зовнішньоторговельні партнери — країни СНД, передусім Росія та Україна.
24. Туристичні об'єкти
Заповідники Кодру, Плаюл Фаґулуй, Жагорлик, Прутул де Жос, Педуря Домняска та ін.
У столиці — церкви: Мазаракіївська (Різдва Богородиці, 1752 p.), Костянтина та Олени (1777 p.), Вірменська (1803 р.), Благовіщенська (1810 р.), Георгіївська (1818 p.); кафедральний собор (1840 p.), тріумфальна арка (1840 p.); музеї: Історико-краєзнавчий, Художній, Літературний, Будинок-музей О. С. Пушкіна; зоопарк, ботанічний сад, дендро¬логічний сад; поблизу міста — Криків¬ські винні льохи.
У м. Белць — Миколаївський собор (1791 p.), Вірменська церква (XIX ст.), Історико-краєзнавчий музей, Картинна галерея.
У м. Гинчешть — палац Манукбея (XIX ст.), Історико-краєзнавчий музей.
У м. Орхей — Дмитрівський собор (1631-1636 p.), Історико-краєзнавчий музей; поблизу міста — руїни палацо-замкового комплексу Орхей Векь (XIV-XV ст.), археологічна пам'ятка — селище «Петруха» (II-І ст. до н. є., XI-XVI ст.).
Ум. Сорока — фортеця (XV-XVIст.), Історико-краєзнавчий музей, печера «Самітник».
У м. Тіґіна — фортеця з цитаделлю (XVI ст.), Преображенський собор (1825 p.), Історико-краєзнавчий музей, Картинна галерея.
У м. Тирасполь — залишки суворовської земляної фортеці (1792 p.), Історико-краєзнавчий музей, Картинна галерея.
25. Інша корисна інформація
Посольство Молдови в Україні знаходиться в Києві, вул. Січневого Повстання, 6. Телефон 290-77-21-АТС, телефон/факс 290-77-22.
Посольство України в Молдові зна¬ходиться в Кишиневі, вул. Васіліє Лу¬пу, 17. Телефон (8-10-3732) 58-21-51, факс 58-51-08.