Цілісна система ефективного самостійного вивчення
англійської мови. Натиснувши ТУТ Ви ортимаєте реальний шанс оволодіти "живою" англійською мовою.
АЗЕРБАЙДЖАН
Загальна довідка
1. Офіційна назва — Azarbaycan Respublikasi
2. Столиця – Баку (1 792 300)
3. Рік здобуття незалежності — 1991
4. Поясний час — Гринвіч плюс 4
5. Загальна площа (кв. км) — 86 600, зокрема:
5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) —20 000
5.2. Ліси (кв. км) — 10 000
6. Чисельність населення (осіб) — 7 798 497
7. Густота населення (осіб/кв. км) — 90
8. Частка міського населення (%) —57
9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) — 19
10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) —10
11. Тривалість життя (років) — 63
12. Частка дорослого письменного населення (%) — 97
13. Харчування (денно калорій на душу населення) Річне споживання палива (кг на душу населення) — 1768
14. Валюта — 1 манат (AZM) — 100 ґопік
15. ВНП ($ США на душу населення) — 3100
16. Мови —азербайджанська (офіційна), вірменська, російська та мови інших меншин
17. Етнічні групи: азербайджанці (83%), росіяни (6%), лезгіни, курди, талиші, татари, грузини, українці, аварці
18. Релігійний склад населення: мусульмани-шиїти 93,4%, православні 4,8%
19. Державний устрій
20. Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатний парламент (міллі меджліс). До складу Азербайджану входить Нахічеванська Автономна Республіка, з 1923 р. — і Нагорно-Карабахська автономна область. У листопаді 1991 р. Верховна Рада Азербайджану цей статус Нагорного Карабаху ліквідувала. Адміністративно-територіальний поділ: 12 областей.
21. Історія
У VII ст. до н. е. на півдні нинішньої території країни виникла держава Мідія. З VI ст. до н. е. вона була частиною Перської імперії. Переважна частина нинішньої території країни в давні часи мала назву Албанія. Араби завоювали цю територію в 642 р. н. е. та принесли сюди ісламську релігію. Тюркські племена контролювали країну протягом XI-XII ст. У XIV ст. країну завоював Тимур, а в XVI ст. вона стала частиною держави Сефевідів. У XVII ст. Азербайджан увійшов до складу Персії. Російські війська на території країни вперше з'явилися 1723 р. і окупували Баку. З 1724 р. від Туреччини до Росії відійшли прикаспійські області. Відповідно до договорів 1813 р. і 1828 р. Персія передала Азербайджан Російській імперії. Частина території, яка традиційно вважається Азербайджаном, залишилась у Персії та є нині складовою частиною Ірану. Перед Першою світовою війною Азербайджан був найбільшим виробником нафти у світі. Після розвалу Російської імперії та Р'дставки Тимчасового уряду країна з 22 квітня 1918 р. входила до складу Демократичної федеративної республіки Закавказзя. 27 травня 1918 р. було проголошено Азербайджанську Демократичну Республіку. Навесні 1920 р. прийшла Червона армія і 28 квітня 1920 р. встановила радянську владу. 12 березня 1922 р. більшовики створили Федеративний Союз Соціалістичних Радянських Республік Закавказзя (з 13 грудня того ж року — Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, ЗСФРР), до складу якої ввели й Азербайджан. 5 грудня 1936 р. згадану федерацію ліквідували, а країна ввійшла до складу Союзу РСР як окрема союзна республіка. Нахічеванська АРСР (до 9 лютого 1924 р. — Нахічеванський автономний край) опинилась у становищі анклаву на території сусідньої Вірменії. Інший анклав — населений переважно вірменами Нагірний Карабах 7 липня 1923 р. одержав статус автономної області Азербайджану. Наприкінці 1980-х pp. ця міна вибухнула: внаслідок кривавих погромів у Сумгаїті й Баку з Азербайджану виїхали всі вірмени (6% населення республіки), спалахнула війна між Азербайджаном і Вірменією. 19 листопада 1990 р. було проголошено Республіку Азербайджан. 30 серпня 1991 р. Азербайджан оголосив себе неалежною мусульманською державою, першим президентом став лідер комуністів Аяз Муталібов (1990-1992 pp.). У 1992 р. Нахічевань хотіла стати незалежною від Азербайджану; виник черговий конфлікт, але його було залгоджено. 16 червня 1992 р. новим президентом став лідер націоналістів Абулфаз Ельчибей. Нагірний Карабах свою незалежність, проголошену 6 січня 1992 р. і досі не визнану Азербайджаном, виборов оружно, розбивши в тяжких боях азербайджанську армію, вигнавши зі своїх теренів усіх азербайджанців (головно з м. Шуші), а до того ще й окупувавши кілька районів власне Азербайджану, звідки втекли сотні тисяч біженців. 4 червня 1993 р. президента А. Ельчибея скинули (вій утік за кордон, 1997 р. повернувся й очолив опозицію, помер 22 серпня 2000 р.) внаслідок військового перевороту на чолі з Суретом Гусейновим. Перша половина 1990-х pp. була багатою на воєнно-політичні інтриги. Президентом 24 червня 1993 р. став колишній член Політбюро ЦК КПРС Гейдар Алієв, а прем'єр-міністром — керівник перевороту С. Гусейнов, але 6 жовтня 1994 р. його змістили з посади за спробу нового перевороту й замінили Фуадом Ґулієвим. Парламентські вибори 1995-го і 2000-го pp. виграла його партія (на ствердження опозиції, останні були найграндіознішими за махінаціями). Уряд уклав у 1994 р. низку угод з іноземними компаніями щодо експлуатації нафтових-родовищ. 12 листопада 1995 р. прийняли чинну конституцію. 20 липня 1996 р. прем'єр-міністром став А. Расізаде. 11 жовтня 1998 р. Ґ. Алієва було переобрано на новий термін.
22. Природно-ресурсний потенціал
Азербайджан — переважно гірська країна. 40% її території становлять низь-когір'я заввишки до 1500 м, а 10% — гори заввишки понад 1500 м. Найвища точка — г. Базардюзю сягає 4466 м.
У Центральному та Східному Азербайджані клімат сухих субтропіків — м'яка зима та довге спекотне літо. Температура часто сягає +43 °С. Середні температури січня коливаються від -10 у високогірних районах до +3 на рівнинах, липня — відповідно від +5 до +27 °С. На південному сході (Ленкоранська низовина)— субтропічний вологий клімат, середньорічна кількість опадів — 1200-1400 мм. Лише 200 мм опадів у передгір'ях Великого Кавказу. Жарка й посушлива долина Кури є сприятливою для вирощування бавовнику ft тютюну. Прикаспійська низовина відзначається кращими при¬родними умовами. На південному за¬ході розташовано велике мальовниче оз. Ґьойгьоль.
Мінеральні ресурси: нафта й природний газ на Апшеронському півострові та на шельфі Каспійського моря, залізна й марганцева руди, хроміти, мідь, свинець, алюмінієва сировина (алуніт), цинк, кобальт, молібден, золото, барит, миш'як, сірчаний колчедан, кам'яна сіль.
23. Економіка
Промисловість. Провідні галузі — нафтогазодобувна, нафтопереробна, хімічна, нафтохімічна (виробництво мінеральних добрив, шин, синтетичного каучуку). З-поміж галузей машинобудування вирізняються хімічне та нафтове, електротехнічна, радіоелектронна, судноремонтна, приладо- і верстатобудування. Є підприємства чорної та кольорової металургії; видобувають залізну руду, алуніт та інші корисні копалини.
Із галузей легкої промисловості варто відзначити очищення бавовни, виробництво бавовняних, вовняних і шовкових тканин, килимарство.
Харчова промисловість представлена консервними, тютюновими, чайними, виноробними та іншими підприємствами.
Виробництво електроенергії в основному забезпечують теплові станції.
Сільське господарство. Зернові культури (переважно пшениця) охоплюють 40% посівної площі. На другому місці за площею — кормові культури, на третьому — технічні (бавовник, тютюн, чай). Застосовують зрошення. Функціонують Верхньокарабаський, Верхньоширванський та інші канали. Вирощують ранні овочі, субтропічні культури, виноград. Головними галузями тваринництва є вівчарство (переважно тонкорунне), вирощування молочно-м'ясної худоби, птахівництво, шовківництво.
Транспорт. Довжина залізниць — понад 2 тис. км, автошляхів із твердим покриттям — понад 32 тис. км. Каспійське море використовується для судноплавства. Головний морський порт країни — Баку — має поромне сполучення з портами східного узбережжя Каспійського моря: Туркменбаші, Актау, Бекдаш. Річка Кура використовується для внутрішнього судноплавства. Є трубопровідний транспорт. Міжнародний аеропорт — у столиці.
Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — нафта, природний газ, кольорові метали, бавовна, пшениця, тютюн, продукція машинобудування.
Імпортується переважно продовольство.
Головний зовнішньоторговельний партнер — Росія.
24. Туристичні об'єкти
Заповідники Ак-Ґьольський, Басутчайський, Ґєокчайський, Гизилагаджський, Ґірканський, Іобустанський, Ґьой-Ґьольський, Ельдарська Сосна, Закатальський, Ілісуїнський, Ісмаїллинський, Караязький, Піркулинський, Туріанчайський, Ширванський.
У столиці — старе місто XI ст., в його межах — фортеця Ічері-Шехер, мінарет Синик-Кала (1078-1079 pp.), вежа Киз-Каласи (XII ст.), комплекс палацу Ширваншахів (XV-XVII ст.); музеї: Історичний, Мистецтв, Азербайджанської літератури, Сільськогосподарський.
У Ґянджі — руїни фортечних мурів, веж, мостів (XII-ХІІІ ст.), культовий комплекс Ґьой-Імам (Імамзаде) з мавзолеєм (XIV-XVII ст.), мечетями, гробницями; мечеть Джума (1606 p.), мавзолей Нізамі (1947 p.), Краєзнавчий музей.
У Нахічевані — фортеця (X-XIV ст.), мавзолей Юсуфа (1162 p.), мавзолей Моміне-хатун (1186 p.), комплекс мечетей і мавзолеїв (XVIII-XIX ст.), Історичний музей, Музей літератури. У Шекі — ханський палац (XVIII ст.) із музеєм, Краєзнавчий музей, Будинок-музей М. Ахундова.
25. Інша корисна інформація
Посольство Азербайджану в Україні знаходиться в Києві, вул. Глибочицька, 24. Телефони 461-91-99, 461-92-44, 461-92-55, 461-92-99, 461-92-99, факс 461-92-44. Консульський відділ — телефон 461-92-09.
Посольство України в Азербайджані знаходиться в Баку: 370069 Баку, вул. Ю. Візірова, 49. Телефон (8-10-99412) 98-27-42, факс 98-27-42.
| 
