 |
Create site free |
|
П`ятниця, 10.02.2012, 14:02 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Географічний портал | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Країни світу. Сальвадор.
САЛЬВАДОР Загальна довідка 1. Офіційна назва — Republica de El Salvador 2. Столиця — Сан-Сальвадор (479 600) 3. Рік здобуття незалежності — 1821, повторно — 1841 4. Поясний час — Гринвіч мінус 6 5. Загальна площа (кв. км) – 21 041, зокрема: 5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) — 7000 5.2. Ліси (кв. км) — 1000 6. Чисельність населення (осіб) — 6 353 681 7. Густота населення (осіб/кв. км) — 302 8. Частка міського населення (%) — 46 9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) —28 10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) — 6 11. Тривалість життя (років) — 70 12. Частка дорослого письменного населення (%) — 72 13. Харчування (денно калорій на душу населення) — 2663 14. Річне споживання палива (кг на душу населення) — 313 15. Валюта — 1 колон Сальвадору (С) = 100 сентаво 16. ВНП ($ СІЛА на душу населення) — 4600 17. Мови — іспанська (офіційна) 18. Етнічні групи: метиси (90%), білі (5%), індіанці (0,5%). 19. Релігійний склад населення: католики (83%), інші, переважно протестанти-євангелісти. 20. Державний устрій Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатна Законодавча асамблея. Адміністративно-територіальний поділ: 14 департаментів. 21. Історія До VII ст. н. е. Сальвадор був складовою могутньої імперії майя, а згодом його територія становила частину держави ацтеків. Країна та її столиця мали назву Кускатлан. У 1524-1528 pp. територію країни завоював іспанський конкістадор Педро де Альварадо — помічник відомого Ернана Кортеса. Сальвадор увійшов до складу віце-королівства Нова Іспанія. У 1560 р. його підпорядкували генерал-капітанству Ґватемала. В часи війни за незалежність іспанських колоній в америці 15 вересня 1821 р. було проголошено незалежність генерал-капітанства Гватемала. З 1822 р. країна входила до Мексиканської імперії, яку створив Ауґустино де Ітурбіде, в 1823-1838 pp. була частиною Об'єднаних провінцій Центральної Америки. 1 січня 1841 р. Сальвадор став незалежною республікою, першим президентом став Хуан Непомукено Фернандес Ліндо-і-Селая (1841-1842 pp.). Протягом XIX ст. у країні точилася боротьба між лібералами та консерваторами. Траплялись і прикордонні конфлікти з сусідніми державами. До початку XX ст. у політичному житті країни консерватори зайняли панівне становище. Посаду глави держави обіймали представники кількох елітних сімейств. Військова хунта на чолі з Максиміліано Мартинесом 4 грудня 1931 р. захопила владу в країні. У січні 1932 р. вибухнуло селянське повстання на чолі з Фарабундо Марті. Його криваво придушила хунта за допомоги США, Канади і Великої Британії, загинули близько 20 тис. осіб. Правління М. Ернандеса Мартинеса тривало до 1944 р. У XX ст. в Сальвадорі було чимало президентів-військ-виків. Деякі з них намагалися здійснити реформи, що відповідали інтересам широких народних мас, скажімо, Оскар Осоріо (1950-1956 pp.) та Хосе Лемус (1956-1960 pp.). Більшість же сальвадорських лідерів симпатизувала не народові, а місцевій олігархії. Сальвадор і Гондурас у липні 1969 р. вели прикордонну 5-денну «футбольну» війну. Поштовхом став результат футбольного матчу національних команд. Перемога Фіделя Кастро на Кубі та розгортання партизанської війни у країнах Центральної Америки підштовхували армію до правих позицій. Протягом 1970-1980-х pp. армія вчинила чимало правопорушень. 1 липня 1977 р. до влади доступився генерал Карлос Умберто Ромеро Мена. Він намагався придушити ліві сили. Черговий переворот стався 15 жовтня 1979 p., було сформовано військово-цивільну хунту, а в березні 1980 р. анульовано конституційні гарантії. 22 грудня 1980 р. президентом став Хосе Наполеон Дуарте, він в цілому вважався поміркованим політиком; 2 травня 1982 р. його заступив банкір Альваро Маґанья, а 1 червня 1984 р. президентом вдруге став X. Н. Дуарте. Чинну конституцію прийняли 20 грудня 1983 р. Партизанську боротьбу в Сальвадорі з грудня 1980 р. очолив Фронт національного визволення ім. Фарабундо Марті. Повстанці спиралися на допомогу промарксистського уряду Нікарагуа. Урядові Сальвадору, звісна річ, допомогу надавали США. Альфредо Кристіані, який став президентом країни 1 червня 1989 p., розпочав мирні переговори з повстанцями. Генеральний секретар ООН П. де Куе-льяр упродовж 1991 р. докладав значних зусиль задля мирного врегулювання. 16 січня 1992 р. у Мехіко партизани та урядуклали мирну угоду. Так закінчилася громадянська війна 1979-1992 рр., що принесла країні 75 тис. убитих і 1 млн. біженців. Уряд визнав Фронт як політичну партію. На парламентських виборах 1994 р. він виборов незначну кількість місць, а перемогу тоді здобув Республіканський націоналістичний альянс. Його лідер Армандо Кальдерон Соль 1 червня 1994 р. став президентом країни. У 1995 р. уряд приступив до виконання програми соціально-економічних реформ. З 1 червня 1999 р. президент — Франсиско Флорес. На місцевих та парламентських виборах 2000 р. переміг Фронт національного визволення ім. Фарабундо Марті. Зовнішня заборгованість, безробіття, безземелля та малоземелля є найбільш гострими проблемами Сальвадору. 22. Природно-ресурсний потенціал Сальвадор є найменшою за площею країною Центральної Америки. Омивається водами Тихого океану. Протяжність берегової лінії — 258 км. Зі сходу на захід простяглися два вулканічні хребти. На півдні — вузький (24 км) пояс узбережної рівнини. Переважна частина території країни — вулканічне нагір'я заввишки 600 м. Найвища його точка — вулкан Санта-Ана (2381 м). Найбільш активним є вулкан Ісалько. У країні багато вулканічних озер. Часті землетруси, останній сильний — 12 січня 2001 р. Під час землетрусу в жовтні 1986 р. близько 3 тис. осіб загинуло, 10 тис. дістали поранення, а ще 40 тис. утратили житло. На схилах вулканів ростуть дубові й соснові ліси. На півночі країни — саванна рослинність. Річка Лемпа несе свої води на північ країни. її долина знаходиться в тектонічній западині. Клімат — тропічний, пасатний. Середньомісячні температури коливаються від +21 до +23 °С. На узбережній рівнині клімат жаркіший, ніж на нагір'ї. Протягом травня-жовтня триває сезон дощів. У долині р. Лемпи річно випадає 600-700 мм дощів. На нагір'ї їхня кількість зростає до 1500-2000 мм. У столиці середня температура січня +22, липня +23 °С. У середньому річно випадає 1775 мм дощів. Мінеральні ресурси6 кам’яне вугілля, мідь, цинк, ртуть, золото, срібло, сірка, кухонна сіль, гіпс, вапняки. 23. Економіка Сільське господарство. У цьому секторі економіки зайнято 40% робочої сили. Центральний регіон країни вважається родючим. 90% сільського населення володіють лише 4% оброблюваних земель. Основні сільськогосподарські культури — кава (третє місце в Латинській Америці), бавовник, цукрова тростина. Вирощують також хенекен (агаву), кунжут, тютюн, рис, кукурудзу, банани, індиго, какао, цитрусові, квасолю, сорго. Плодівництво, овочівництво. Розводять велику рогату худобу, свиней. Збирають смолу — живицю бальзамового дерева (перше місце у світі), заготовляють натуральний каучук. Рибальство, вилов креветок. Промисловість. Електроенергію переважно виробляють на гідростанціях. Видобувають срібло, золото, вапняки. Є підприємства харчової, легкої, хімічної, фармацевтичної, целюлозно-паперової, деревообробної, металургійної, нафтопереробної, цементної, взуттєвої, швейної галузей промисловості. Поширене ремісництво (взуття, одяг, посуд тощо). Продукція сільського господарства забезпечує 4 сировини для об¬робної промисловості. У промисловості сильні позиції має іноземний капітал (передусім США). Транспорт. Довжина залізниць — близько 700 км, автошляхів — 12,5 тис. км. Для внутрішнього судноплавства частково використовується р. Лемпа. Головні морські порти — Ла-Уньйон, Акахутла, Ла-Лібертад. Міжнародний аеропорт — поблизу столиці. Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — кава (40% вартості експорту), цукор-сирець, бавовна. Сільське господарство забезпечує 80% валютних надходжень. Імпортують нафту, машини та устаткування, промислові товари, пшеницю. Головні зовнішньоторговельні партнери — США, Гватемала, Німеччина, Нідерланди, Мексика, Венесуела. 24. Туристичні об'єкти Національні парки Монтекристо, Ель-Імпосібле, резерват Ель-Хокотль. Збереглися руїни стародавнього міста майя Кускатлан, залишки інших міст майя, піраміди, збудовані з піщанику. У столиці — церкви Ель Сеньйор Сан-Хосе (1783 p.), Хесускристо (1785 p.), Ла Мерсед, кафедральний собор (XX ст.), Національний палац (1902 — 1907 pp.), Національний музей «Давід X. Ґусман», Національний зоопарк, ботанічний сад. Поблизу Ауачапана — термальні джерела. У Санта-Ані — каплиця Сан-Кальваріо (1784 p.). У Сан-Мігелі — церкви Чинамека (XVIII ст.), Санто-Домінґо (XVIII ст.), собор (XVIII ст.). Поблизу Чальчуапи — Національний музей Тасумаля, давня піраміда Тасумаль, кам'яні стели. 25. Інша корисна інформація Найближче посольство Сальвадору знаходиться в Берліні, Йоахім-Карнац-Алее, 47. Телефон (8-10-4930) 206-46-60, факс 224-882-44. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||