Create site free
Географічний портал - Країни світу. Саудівська Аравія.
П`ятниця, 10.02.2012, 14:03

Географічний портал

Меню сайта

null

Розділи
Калейдоскоп [61]Подорожі [28]
Новини туризму [91]Географічні інформаційні системи [2]
Розвиток туризму в Україні [19]Теоретичні основи географії [3]
Географічні відкриття [36]Цікаві факти [108]
Географічні дослідження [52]Світ природи [77]
Відео по географії [67]
Форма входа
Логин:
Пароль:
Календар новин
«  Лютий 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
272829
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0

Кількість користувачів сайту:
5720

Статистика реєстрацій:
За сьогодні: =0=
За вчора: =9=
За 7 днів: =43=
За місяць: =199=

 

Вітаємо новачків сайту:

Сьогодні сайт відвідали:

1Lapulja, lena-gurduyala, вероника

Вітаємо з днем народження:

serggvelikiy2(30), ntktdbpjh(39), Grusin2006(21), lilo(47), liders92(20), piscunet(24), azarik9(15), vie(55), 52936(20), Валерия(35), alexskate(24), vitaliy777(35), julia_anatolivna(23), Luka47(17), 0959064294(35)

Опитування
Оцените мой сайт
Усього відповідей: 2870

методика ВУМ АВУвага! Створена повна карта часів англійського дієслова!
Тепер англійську граматику можна зрозуміти
за декілька годин.

Підпишись на розсилку або надішли запит на адресу alextivita@mail.ru -
і ти дізнаєшся про усі подробиці.
Усі деталі - на сайті "Філолінгвія"

Країни світу. Саудівська Аравія.

САУДІВСЬКА АРАВІЯ
Загальна довідка
1. Офіційна назва — Mamlakah al 'ArabTyah as SaiidTyah 
2. Столиця — Ер-Ріяд (резиденція короля, 4 761 100), Джидда (адміністративна), Мекка (релігійна) 
3. Рік здобуття незалежності — 1932 
4. Поясний час — Гринвіч плюс 3 
5. Загальна площа (кв. км) — 2 153 168, зокрема:
5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) — 37 000
5.2. Ліси (кв. км) — 18 000 
6. Чисельність населення (осіб) — 23 513 330 
7. Густота населення (осіб/кв. км) — 10,9 
8. Частка міського населення (%) — 85 
9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) —37 
10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) — 6 
11. Тривалість життя (років) — 68
12. Частка дорослого письменнного населення (%) — 78
13. Харчування (денно калорій на душу населення) — 2735
14. Річне споживання палива (кг на душу населення) — 4092
15. Валюта — 1 Саудівський ріал (SRls) = 100 халалів
16. ВНП ($ США на душу населення) — 10 600
17. Мови — арабська (офіційна)
18. Етнічні групи: араби Саудівської Аравії (близько 55%), бедуїни (27%), єменські араби (9,6%), інші араби та афро-азіатські меншини
19. Релігійний склад населення: мусульмани-суніти (близько 85%), мусульмани-шиїти (близько 15%), християни (0,8%).
20. Державний устрій
Саудівська Аравія — абсолютна теократична монархія. Глава держави — король (має офіційний титул — «Опікун двох Священних мечетей»). Парламент відсутній, є Консультативна рада. Адміністративно-територіальний поділ: 13 провінцій.
21. Історія
Кочові арабські племена мешкали на Аравійському півострові ще в 2-му тис. до н. е. На узбережжі Червоного моря в 1-му тис. до н. е. виникло Мінейське королівство. Його столиця знаходилася на території нинішнього Ємену та мала назву Карна (нині це м. Ходейда). Королівство існувало протягом 1200-650 pp. до н. е. На східному узбережжі існувала федеративна держава Ділмун. Панували над Аравією Савське царство (930-115 pp. до н. е.) та Хім’яритське королівство(115р. до н. е.-525 р. н. е.). Римська імперія в 24 р. до н. е. здійснила безуспішну спробу завоювати Аравію з метою контролю над торгівлею прянощами. На південь Аравії нападали абіссінці та утворювали там королівства. Траплялося це протягом 340-378 pp. н. е. та 525-575 pp. н. е. У 579 р. південь країни потрапив під владу персів. Північ Аравії знаходилася під впливом християнської культури, що поширювалася з Візантії та Сирії. У 570 р. в м. Мекка народилася людина, яка стала відома як пророк Мухаммед. Він створив нову релігію — іслам, якій судилося стати світовою. Послідовники Мухаммеда були відомі як халіфи. Вони розповсюджували іслам і завоювали практично весь Близький Схід, створивши протягом 632-661 pp. державу під назвою Арабський халіфат. До її складу, крім Аравії, увійшли Сирія, Палестина, Ліван, Ірак, Єгипет, Персія. За Омейядів (661-775 pp.) столицею халіфату вважався Дамаск. Династія Аббасидів (750-1258 pp.) мала за столицю Багдад. Іслам швидко поширювався, а його батьківщина виявилася при цьому не центром, а периферією. Князівство Хіджаз (західна частина Аравії) вперше згадується в 1201 p., коли там почала правити династія Хашимітів. У 1258 р. завоювання Аравії розпочали єгипетські мамлюки. За станом на 1269 р. практично вся територія сучасної Саудівської Аравії знаходилася під владою Єгипту. У 1517 р. контроль над країною перейшов до Османської імперії. У 1508 р. португальці загарбали Оман, але в 1650 р. їх звідти прогнали. Неджд — князівство в Центральній Аравії з'явилося в 1735 р. Воно було залежним від Османської імперії. Нинішня правляча династія Саудів свій відлік веде з XV ст. У 1745 р. Мохаммед ібн Сауд (правитель Дерії, одного з еміратів у складі Неджду) поєднав зусилля з Мухаммедом ібн Абд аль-Ваххабом, який зумів надати ісламу нові стимули. Спираючись на вчення ваххабізму, Сауди заходилися консолідувати свою владу на півострові. Ваххабіти здійснили походи на Ірак і Сирію, а в 1806 р. захопили Мекку. Протягом 1812-1818 pp. османські війська завдали ваххабітам кількох поразок. Ер-Ріяд став столицею емірату Саудів у 1821 р. Велика Британія заволоділа Аденом на півдні півострова в 1839 р. Громадянська війна вибухнула 1865 p.; вона послабила країну, чим скористалися сусіди та розділили територію між собою. Ваххабіти тим часом продовжували боротьбу за владу. У 1902 р. емір Абдул Азіз ібн Сауд за допомогою невеликого загону кінноти зненацька захопив Ер-Ріяд. За станом на 1906 р. його війська контролювали весь Неджд. Провінцію Хіджаз І продовжували контролювати турки. Усередині 1916 р. араби Хіджазу повстали проти них. Повстанням керував англійський полковник Т. Е. Лоуренс. У 1926 р. практично вся територія нинішньої Саудівської Аравії опинилася під контролем Ібн Сауда. Королівство Саудівська Аравія було проголошене 22 вересня 1932 р. До його складу ввійшли чотири племінні утворення: Хі¬жаз, або Касім (північний захід), Азір (південний захід), Неджд (центр) та Аль-Хаса (схід). Велика Британія визнала короля Ібн Сауда (1932-1953 pp.) правителем Неджду, Касіму та Аль-Хаси ще в 1915 p., зобов'язалася сплачувати йому місячно 5 тис. фунтів стерлінгів і надавати зброю в обмін на його відмову від претензій на арабські емірати Аравійського півострова, що знаходилися під британським протекторатом. Ібн Сауд погодився також узгоджувати з Великою Британією свою зовнішню політику. Перші кроки існування королівства були тяжкими. Надходження від релігійних відвідувачів Мекки та Медіни різко скоротилися. На щастя, нагодилася нафта. Концесію на розробку нафтових родовищ надали в 1932 р. компанії зі США «Стандард ойл». Експорт нафти розпочався в 1938 р. Названу компанію в 1944 р. перетворили на «Арабо-Американську нафтову компанію» (АРАМКО). Король Абдул Азіз ібн Сауд помер 9 вересня 1953 р. Після його смерті новий король — другий син Сауд ужив деяких заходів щодо модернізації країни. Через економічну кризу та загострення внутрішньополітичної ситуації король Сауд змушений був 30 березня 1962 р. фактично передати владу брату Фейсалу, а 2 листопада 1964 р. зрікся престолу на користь Фейсала. Короля Фейсала 25 березня 1975 р. застрелив власний племінник. Новим королем став слабкий на здоров'я Халед, який сидів на престолі до своєї смерті 13 квітня 1982 р. Трон перейняв четвертий син Ібн Сауда — Фахд, який доводиться Сауду, Фейсалу та Халеду братом із боку батька. Саудівська Аравія брала активну участь у близькосхідній політиці. Для такої ролі в неї було вдосталь грошей. Завдяки Саудівській Аравії в 1988 р. було розв'язано ліванську кризу. У 1990 р. війська ООН було надіслано до Саудівської Аравії для захисту нафтових родовищ від іракської агресії. Війна сил ООН проти Іраку сприяла як поглибленню у країні ісламського фундаменталізму, так і зміцненню продемократичних сил. У березні 1992 р. король Фахд створив Консультативну раду. Вона складається з 90 членів, призначуваних королем на 4 роки. Ця рада є квазіпарламентом не із законодавчими, а лише з дорадчими функціями. В 1993 р. прийняли Основний закон (конституцію) країни. На думку короля Фахда, демократія не влаштовує регіон Перської затоки. Водночас він негативно ставиться й до ісламського фундаменталізму.
22. Природно-ресурсний потенціал
Країна охоплює понад 2/3 Аравійського півострова та ряд прибережних островів у Червоному морі та Перській затоці. Переважна частина території — пустельне плато. Прибережна смуга Тігама на півночі країни завширшки 2-5 км (максимально 20 км), на півдні — до 30-40 км. На заході країни — гори, їхня найвища точка — г. Джебель-Аб'я сягає 3153 м. Понад 60% території країни не має постійного населення. Деякі райони пустель обминають навіть кочовики.
Країні притаманний жаркий та сухий клімат. На півночі він має субтропічні ознаки, на півдні — тропічні.
Середні температури січня коливаються від +10 до +20, липня — перевищують +30 °С. Середньорічна температура становить на півночі +21, на півдні +26 °С. Часом температура повітря підіймається до +50°С. В Ер-Ріяді середня температура січня +14, липня +33 °С. Середньодобові температури січня в Ер-Ріяді коливаються від +8 до +21, у Джидді — від +19 до +29 °С. Середньодобові температури липня в Ер-Ріяді коливаються від +26 до +42, у Джидді — від +26 до +37 °С. Взимку в горах бувають морози та випадає сніг. Нічні заморозки — досить поширені на півночі та на плато. Опадів річно — до 10 мм. Лише в горах їхня кількість зростає до 400 мм. Часто дмуть вітри. Узбережжя Червоного моря — жарке й задушливе.
Мінеральні ресурси: нафта 1/4 світових запасів нафти — 35,8 млрд т; основні запаси сконцентровані на рівнині Аль-Хаса, що прилягає до Перської затоки), природний газ, залізна руда, хроміти, мідь, боксити, свинець, цинк, ні¬кель, олово, вольфрам, берилій, уран, рідкісноземельні метали, золото, срібло, фосфорити, кам'яна сіль, гіпс.
23. Економіка
Промисловість. Нафто- й газодобувна галузі — основа економіки. Майже всі нафтосвердловини — фонтанного типу. За видобуванням нафти країна посідає перше місце у світі. Є підприємства нафтопереробної, нафтохімічної, електротехнічної, металургійної, паперової, машинобудівної, текстильної, харчової, будівельної галузей промисловості. Поширені ремесла, зокрема виготовлення
Сільське господарство. Переважає велике та середнє землеволодіння, дрібне орендне землекористування. Основні сільськогосподарські культури — фінікова пальма, пшениця, ячмінь, кукурудза, сорго, просо. Вирощують плоди, овочі.
Кочове тваринництво (верблюди, коні, віслюки, вівці), рибальство, добування чорних перлів, коралів, омарів. Нестача опадів і рух пісків гальмують розвиток сільського господарства. Все ж таки вкладені в розвиток іригації та тваринництва кошти зумовили самозабезпеченість країни в деяких видах продовольства. У 1980-х pp. у сільськогосподарське користування було введено значні площі земель. Створено великі птахоферми. Сільське господарство забезпечує потреби країни у продовольстві на 30%.
Транспорт. Довжина залізниць — близько 1,5 тис. км (за іншими даними — 1150 км), автошляхів — близько 130 тис. км. Розвинено трубопровідний транспорт. Довжина трубопроводів — близько 4 тис. км. Трансаравійський нафтопровід з'єднує нафтові родовища країни з портами Середземного моря. Будівництво нафтопроводів у країні розпочалося 1939 р. Головні морські порти: у Перській затоці — Рас-Таннура, Дамман, Ель-Хубар, Міна-Сауд; на Червоному морі — Джидда, Янбу, Джи-зан. Всього у країні 9 портів. Повітря¬ний транспорт відіграє важливу роль як у міжнародному, так і у внутрішньому сполученні. З-поміж 25 аеропортів три - в Ер-Ріяді, Джидді та Дахрані — є міжнародними.
Зовнішня торгівля. Нафта, нафтопродукти і зріджений газ забезпечують до 99% експортних надходжень. Певні надходження іноземної валюти держава має від релігійних відвідувачів священних місць ісламу. Експортують овочі, курячі яйця, м'ясо птиці тощо.
Імпортують продовольство, зерно, транспортні засоби, будівельні матеріали, продукцію машинобудування, хімікати.
Саудівська Аравія — експортер капіталу світового масштабу.
Головні зовнішньоторговельні партнери — Велика Британія, Японія, Нідерланди. Італія. Франція. Німеччина
24. Туристичні об'єкти
Національний парк Асір, резервати.
В Ер-Ріяді — королівський палац Мурабба («Квадратний», 1944 p.), палац емірів Саудів, мечеть Джаміда, Музей археології та етнографії.
Мекка вважається найбільшою святинею ісламу. Тут знаходиться священний комплекс Аль-Харам, або Бейт-Улах (XVI-XVII ст.). У ньому – священний храм Кааба. Його побудував юдейський патріарх Авраам. Біля південно-східного кутка Кааби в стіну вмуровано чорний камінь, що його архангел Гавриїл дав Авраамові (камінь — метеоритного походження). На території мечеті є також священний колодязь Замзам. Щороку, в установлений ісламом період, мільйони мусульман із усього світу прибувають до Мекки, щоби вклонитися святиням. Нерідко в товкотнечі гине багато людей. Зокрема, подібне трапилося в липні 1990 р. (загинуло 1426 осіб), у травні 1994 р. (загинуло 270 осіб), у березні 2001 р. (загинуло 35 осіб). Уважається, що їхні душі обов'язково потрапляють до раю.
У Медіні — Велика мечеть засновника ісламу Мухаммеда, побудована 656 р. на місці будинку пророка. В ній знахо¬дяться гробниці Мухаммеда, його дочки Фатими та другого халіфа Омара.
Ет-Таїф — літня столиця країни, тут знаходиться популярний курорт.
25. Інша корисна інформація
До священних міст Мекка та Медіна допускаються лише мусульмани. Іновірець за проникнення до святих місць може потрапити до в'язниці. Ер-Ріяд практично закритий для іноземців.
Найближче посольство Саудівської Аравії знаходиться в Москві, 3-й Нєопалімовскій пров., 3. Тел. (8-10-7095) 245-23-10, 245-39-70.
Посольство України в Саудівській Аравії (Йорданії — за сумісництвом) знаходиться в Ер-Ріяді, р-н Салах Ад-Дін, вул. Хасан Аль-Бадр, віла №6; Р. О. Box 94010, Riyadh 11693. Телефон (8-10-9661) 450-85-36, факс 450-85-34.