|
П`ятниця, 10.02.2012, 14:06 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Географічний портал | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Країни світу. Бенін.
БЕНІН Загальна довідка 1. Офіційна назва — Republique du Benin (до 1975 p. —Дагомея) 2. Столиця — Порто-Ново (232 756), резиденція президента й уряду — Котону (650 660) 3. Рік здобуття незалежності — 1960 4. Поясний час — Гринвіч плюс 1 5. Загальна площа (кв. км) — 112 622, зокрема: 5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) — 19 000 5.2. Ліси (кв. км) — 34 000 6. Чисельність населення (осіб) — 6 787 625 7. Густота населення (осіб/кв. км) — 60,3 8. Частка міського населення (%) —42 9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) —44 10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) — 15 11. Тривалість життя (років) —50 12. Частка дорослого письменного населення (%) —37,5 13. Харчування (денно калорій на душу населення) — 2532 14. Річне споживання палива (кг на душу населення) — 32 15. Валюта — 1 КФА франк (XOF) = 100 сантимів 16. ВНП ($ США на душу населення) — 1040 17. Мови —французька (офіційна), фон (47%), аджа (13%), бариба (10%), йоруба (9%), фулані (6%), сомба (5%), айзо (5%) 18. Етнічні групи: фон (40%), йоруба (10%), бариба (10%), фулані-кочовики 19. Релігійний склад населення: прихильники традиційних місцевих вірувань (50%), християни (30%), мусульмани-суніти (20%). 20. Державний устрій Глава держави — президент. Законо¬давчий орган — однопалатні Національ¬ні збори. Адміністративно-територіаль¬ний поділ: 12 департаментів. 21. Історія У доколоніальні часи на території Беніну знаходилися дрібні князівства, що ворогували між собою, зокрема держава Боргу племені бариба (XIII ст.), держава Велика Арда народу аджа (XVI ст.), королівство Дагомея племені фон (XVII ст.). У XV ст. на узбережжя країни проникли перші європейці — португальці. Вони перетворили узбережжя на район работоргівлі. Звідси походить одна з неофіційних назв регіону — Невільничий берег. З XVII ст. тут активно діяли голландські, французькі та англійські работоргівці та купці. Французи заснували тут торговельне представництво в 1851 p., а захопили країну після війни 1890-1894 pp. У 1894 р. Дагомея стала колонією Франції, 18 жовтня 1904 р. увійшла до складу Французької Західної Африки, 13 жовтня 1946 р. стала «заморською територією» Франції, 4 грудня 1958 р. отримала статус автономної республіки. 1 серпня 1960 р стала незалежною республікою Дагомеєю у складі Французької Співдружності. Першим президентом став Юбер Маґа. Протягом 1963-1972 pp. у країні сталося 5 військових переворотів, 10 разів мінявся уряд. 26 жовтня 1972 р. було встановлено військовий режим майора Матьє Кереку, країну проголосили марксистсько-ленінською державою; з 30 листопада 1975 р. вона отримала нову назву — Народна Республіка Бенін. Під керівництвом марксиста М. Кереку країна досягла певної внутрішньої стабільності та міжнародного престижу. В серпні 1977 р. країна повернулася до цивільного способу правління, а в 1989 р. замість марксизму-ленінізму прийняли програму ринкових реформ в економіці. З 1 березня 1990 р. назва країни — Республіка Бенін. 2 грудня 1990 p. прийняли чинну конституцію. 24 березня 1991 р. у країні було проведено перші демократичні вибори. М. Кєреку зазнав поразки від свого ж прем'єр-міністра Н. Соґло. Ставши президентом, колишній прем'єр змінив курс країни на капіталістичний. Це сподобалося Міжнародному валютному фондові. У парламентських виборах 1995 р. брала участь 31 політична партія; після виборів було утворено коаліційний уряд. Президентські вибори 24 березня 1996 р. виграв М. Кєреку, а після парламентських виборів 30 березня 1999 р. він також очолив уряд. 22. Природно-ресурсний потенціал Південний берег Беніну омивають води Гвінейської затоки. Довжина узбережжя — 126 км. З півночі па південь країна простяглася на 700 км. Узбережжя піщане, з великими лагунами, клімат його — жаркий та воло¬гий. Поверхня від низького залісненого узбережжя підіймається до рівнин і плато савани, висота якого на півночі становить 400 м. На північному заході країни — гори Атакора, найвища точка яких сягає 641 м. Крім узбережжя, вологі ліси ростуть у долинах рік. Переважна ж частина території — савана. Клімат — екваторіальний та субекваторіальний. Середньомісячні температури коливаються від +24 до +30 °С. Кількість опадів — від 1000 до 2000 мм річно. На півдні дощі йдуть постійно, особливо багато їх випадає протягом травня-жовтня, коли дме гвінейський мусон. У центрі країни — два дощові сезони. їхні піки припадають на травень-червень і жовтень. На півночі дощовий сезон — у липні-серпні, а сухий — протягом жовтня-квітня. Вологість зменшується, коли з північного сходу взимку дме сухий вітер харматан. Мінеральні ресурси: нафта (на шельфі), хроміти, фосфати. 23. Економіка Сільське господарство. Ця галузь — основа економіки. Вирощують олійну пальму, какао, бавовник (на півночі), арахіс, ямс, батат, каву (па півдні), кукурудзу, маніок, рис. Сільське господарство — відстале. Промисловість. У 1982 р. почали видобувати нафту, але обсяги не виправдали сподівань. Є підприємства з переробки сільськогосподарської сировини, а також фабрики текстильної та харчової галузей промисловості. Транспорт. Довжина залізниць — 600 км, автошляхів — понад 8 тис. км. Головний морський порт і міжнародний аеропорт — Котону. Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — продукти олійної пальми, какао, бавовна. Головні зовнішньоторговельні парт¬нери — США, Франція, Бельгія. 24. Туристичні об'єкти Національні парки Дубль-В, Букль-де-ля-Пенджарі; заповідно-мисливські господарства Аліборі, Атакора, Джона. У столиці — руїни старовинних африканських палаців, старий португальський собор (XVIII ст.), президентський палац, Етнографічний музей, Художня галерея, ботанічний сад. В Абомаї — палацовий комплекс (XVIII-XIX ст.), кафедральний собор (XX ст.), Національний історичний музей давньої Дагомейської держави. У Котону — Національний музей, Художня галерея, ботанічний сад. У Натітінгу — замок Сомбе. У Параку — Музей етнографії та природничих наук просто неба. В Уїді — португальська фортеця (XVIII ст.), Історичний музей. 25. Інша корисна інформація Найближче посольство Беніну зна¬ходиться в Москві, Успєнскій пров., 4а. Телефони (8-10-7095) 209-28-07, 299-23-60, факс 200-02-26. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||