 |
Create site free |
|
П`ятниця, 10.02.2012, 14:08 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Географічний портал | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Країни світу. Бразилія.
БРАЗИЛІЯ Загальна довідка 1. Офіційна назва —Republica Federative do Brasil 2. Столиця —Бразилія (2 043 169) 3. Рік здобуття незалежності — 1822 4. Поясний час — Гринвіч: від мінус 3 до мінус 5 5. Загальна площа (кв. км) —8 511 996, зокрема: 5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) —490 000 5.2. Ліси (кв. км) -4 880 000 6. Чисельність населення (осіб) — 176 029 560 7. Густота населення (осіб/кв. км) —20,7 8. Частка міського населення (%) —81 9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) —18 10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) —9 11. Тривалість життя (років) —64 12. Частка дорослого письменного населення (%) —83,3 13. Харчування (денно калорій на душу населення) —2824 14. Річне споживання палива (кг на душу населення) — 580 15. Валюта — 1 реал (R$) = 100 сентаво 16. ВНП ($ США на душу населення) — 7400 17. Мови —португальська (офіційна), італійська, іспанська, німецька, японська, індіанські 18. Етнічні групи: мулати (22%), португальці (15%), метиси (12%), італійці (11%), чорношкірі (11%), іспанці (10%), німці (3%), японці (0,8%), американські індіанці (0,1%). 19. Релігійний склад населення: католики (80%), протестанти (6,6%), іудаїсти, спіритуалісти. 20. Державний устрій Глава держави та уряду — президент. Законодавчий орган — двопалатний Національний конгрес (палата депутатів і федеральний сенат). Бразилія — федерація у складі 26 штатів і 1 федеральної округи. 21. Історія Територія Бразилії у стародавні часи була заселена індіанцями. За Тордесильяським договором 1494 р. володіння Бразилією було визнане за португальською короною. На думку деяких дослідників, судно француза Жана Кузена прибило саме до берегів Бразилії після шторму 1488 p., інші впевнені, що А. Веспуччі бачив узбережжя Бразилії в 1499 p., але не висадився на ньому. 23 квітня 1500 р. португальський адмірал Педру Алвариш Кабрал заявив про контроль Португалії над відкритою ним «Землею Вера-Круш» (згодом «Санта-Круш»), Він був першим європейцем, нога якого ступила на землю Бразилії (тоді він думав, що це острів). Назва країни походить від португальської назви породи цінного червоного дерева. Заселення португальцями розпочалося 1532 р. — Мартим Афонсу ді Соуза заклав Сан-Вісенті (нині Сантос). Територію умовно поділили на 13 капітанств. Протягом першої половини XVI ст. було утворено 12 поселень. Центрального уряду не було до 1549 p., коли утворили генерал-губернаторство, Тане ді Соузу призначили генеральним правителем і столицею назвали містечко Салвадор (або Байя, було столицею Бразилії до 1763 p.). Північно-східна частина Бразилії в 1630-1654 pp. опинилася під владою Нідерландів. До початку XVIII ст. Бразилія перетворилася на найбільшого постачальника цукру. З 1714 р. Бразилія стала віце-королівством. У 1763 р. столицею стало м. Ріо-де-Жанейро. У 1770-х pp. в околицях Ріо-де-Жанейро з'являються перші кавові плантації. Бразилія ввозила велику кількість африканських рабів для праці у плантаційному господарстві. До 1800 р. за багатством колонія обігнала свою метрополію — Португалію. Королівський португальський двір, рятуючись від Наполеона, втік 1807 р. до Ріо-де-Жанейро. Місто у 1808-1822 pp. вважалося столицею всієї португальської колоніальної імперії. 16 грудня 1815 р. Бразилія отримала статус королівства, стала формально рівноправною частиною «Об'єднаного королівства Португалії, Бразилії та Алґарви». Імператор Португалії Жуан VI повернувся до Лісабона 1821 p., залишивши свого сина Педру в Бразилії як регента. Син 1822 р. вчинив практично безкровний переворот проти свого батька, проголосив незалежність Бразилії (7 вересня) і назвався її імператором Педру І (12 жовтня). У березні 1824 р. прийняли конституцію, а 13 травня 1825 р. незалежність країни визнала Португалія. 7 квітня 1831 р. імператора змусили зректися престолу, на якого посадили його 5-річного сина Педру II як регента, а з 23 липня 1840 p., після смерті батька — імператора. Імперія існувала до 15 листопада 1889 p., коли Педру II зрікся престолу, а Бразилію було проголошено федеративною республікою під назвою Сполучені Штати Бразилії. Рабство було скасовано 1888 р. Трапилося це запізно і стало одним із чинників ліквідації монархії. У 1825-1828 pp. Бразилія вела війну проти Аргентини, а в 1865-1870 pp. — проти Парагваю. 24 лютого 1891 р. прийняли конституцію. Під час двох світових війн Бра¬зилія виступала на боці країн, що боролися проти Німеччини та її союзників. Протягом 1930-1945 pp. країною керував диктатор Ж. Варґас. Потім декілька років при владі були демократичні сили. Але 1950 р. Ж. Варґаса знову було обрано президентом. Через чотири роки, після військового перевороту, він заподіяв собі смерть. У 1960 р. столицю перенесли з Ріо-де-Жанейро в глиб країни, до спеціально збудованого міста Бразилія. Економічна, політична та соціальна нестабільність за президентів Ж. Кубічека (1956-1961 pp.) і Ж. Ґуларта (1961-1964 pp.) сприяли вчиненню чергового військового перевороту 1 квітня 1964 р. В 1964-1967 pp. президентом був У. Кастелу Бранку, в 1967-1969 pp. – А. да Коста і Сілва. 15 березня 1967 р. країну перейменовано на Федеративну Республіку Бразилії. 14 жовтня 1969 р. стався новий військовий переворот, після нього президентами були Е. Ґаррастазу Медісі (1969-1974 pp.) і Е. Ґейзел (1974-1979 pp.). Демократія відновилася за президента Ж. Фіґейреду (1979-1985 pp.). Нову конституцію прийняли 11 травня 1988 р. за президентства Ж. Сарнея (1985-1989 pp.). Наступний президент Ф. Коллор ді Мелло змушений був у грудні 1992 р. піти у відставку через звинувачення в корупції, його повноваження виконував віце-президент І. Франку. 1 січня 1995 р. президентом став Ф. Кар дозу, 1998 р. його переобрали на новий термін. З 1 січня 2003 р. президент Луїс Інасіо Лула да Сілва. Гострі проблеми в суспільному житті Бразилії існували та існують як за військових, так і за цивільних режимів. Налічується велика кількість бездомних дітей — аж 3 млн.! Актуальна проблема злочинності, особливо в містах Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро. 22. Природно-ресурсний потенціал Бразилія — найбільша за розмірами країна Південної Америки і п'ята у світі після Росії, Канади, Китаю і США. її сусідами є десять країн. Берегова лінія Бразилії простяглася аж на 7400 км. Територія країни знаходиться водночас двох півкулях планети — Північній та Південній. У центральній та південній частині Бразилії — Бразильське плоскогір'я. Середня його висота — 600-900 м над рівнем моря. Найвища його точка — г. Бандейра, що сягає висоти 2890 м. Цю частину країни бразильці називають Мату-Ґросу. Плоскогірні плато й степи вкриті травою, а гірські хребти пересічені глибокими річковими долинами. Тут знаходиться район великих озер Бразилії, що має сприятливі умови для вирощування кави. Далі на південь простяглися великі рівнини з гарними умовами для відгодівлі худоби на пасовищах і ведення плантаційного господарства. На північ країни заходять Амазонська низовина та відроги Гвіанського плоскогір'я (з найвищою точкою Бразилії — г. Небліна, 3014 м), а на південь — Ла-Платська низовина. Бразильський басейн Амазонки охоплює 1/3 території країни. Тут переважають рівнини, рідко висота території перевищує 150 м. На більшій частині басейну Амазонки — болота, джунглі й заплави, що періодично заповнюються водою. Амазонські вологі ліси мають загальну назву — сельва. Протягом останніх десятиліть сельву значною мірою винищено, що викликало й викликає глибоке занепокоєння світової громадськості з огляду на спричинені глобальні кліматичні зміни. У центрі країни — рідколісся. На Приатлантичній низовині — ліси тропічного типу, а па півдні країни — вічнозелені. Нині під лісом — близько 2/5 тери¬торії Бразилії, але ця частка неухиль¬но зменшується. Запаси деревини є третіми за значенням у світі. На території Бразилії налічують вісім річкових басейнів. Найбільшими є басейни рік Амазонки, Сан-Франсиску, Парагваю та Уругваю. 30% населення проживає у смузі Атлантичного узбережжя завширшки до 100 км. Клімат Бразилії змінюється з північного заходу на південний схід — від екваторіального до субтропічного. Середні температури січня коливаються в межах від +23 до +29, липня — від +16 до +24 °С. Опадів – від 3000 мм на заході Амазонської низовини до 500 мм на північному сході Бразильського плоскогір'я. На півдні країни їх випадає до 1000 мм. Якщо в басейні Амазонки немає сухого сезону, то на північному сході бувають довгі періоди, коли дощ не йде і настає посуха. На вузькій узбережній смузі клімат тропічний. Ознаки сезонності клімату виявляються на території південних штатів Бразилії. Мінеральні ресурси: нафта, природний газ, кам'яне вугілля, залізна (одні з найбагатших у світі запасів) і марганцева руди, хроміти, титанова сировина (ільменіт), мідь, свинець, боксити (третє місце у світі за запасами), цинк, нікель, олово, кобальт, вольфрам, тантал, цирконій, ніобій (перше місце у світі за запасами колумбіту), берилій (перше місце у світі за запасами), уран, торій, золото, срібло, платина, фосфати, апатити, магнезит, барит, азбест, графіт, слюда, кухонна сіль, сода, алмази, смарагди, аметисти, аквамарини, топази, кришталевий кварц (перше місце у світі за запасами), мармур. 23. Економіка Бразилія — найбільша за економічним потенціалом країна Південної Америки та восьме за значенням господарство всього світу. А втім, економіка має хронічні проблеми. Серед найголовніших слід назвати високі темпи інфляції, значну зовнішню заборгованість, глибоку майнову поляризацію суспільства. Ці та інші проблеми стримують економічний розвиток країни, загострюють соціальні проблеми. Промисловість. Економіка країни є індустріально-аграрною. Гірничорудна промисловість забезпечує видобування залізної та марганцевої руд, руд кольо¬рових металів (зокрема ніобію, берилію, танталу), золота, алмазів, дорого¬цінного каміння, бокситів, нафти, кам'яного вугілля. Головною особливістю електроенергетики є те, що 90% виробництва електроенергії зосереджено на гідроелектростанціях. Ще є запаси невикористаних гідроресурсів. Певного розвитку набули чорна і кольорова металургія. Зокрема, виплавляють такі кольорові метали, як алюміній, мідь, нікель. Досить диверсифікованим (тобто багатогалузевим) є машинобудування. Випускають автомобілі, літаки, судна, сільськогосподарські машини, продукцію радіоелектроніки. Нафтопереробна і нафтохімічна галузі працюють в основному на довізній сировині. Харчова промисловість представлена цукроварнями, олійницями, а також тютюновими та м'ясопереробними підприємствами. Промисловість в основному концентрується в центрі та на сході країни. Південний схід і посушлива північ залишаються аграрними регіонами. Сільське господарство. Попри значну територію, країна має обмежені можливості для розширення площ орних земель. За підрахунками, їм може бути відведено лише 7% території країни. Протягом останніх десятиліть першочергову увагу приділяли розвиткові промисловості, тоді як сільське господарство пасло задніх. Це призвело до зростання імпорту продовольчих товарів. Все ж таки бразильське сільське господарство залишається великомасштабним, у ньому зайнято 35% населення. До речі, у країні налічується 300 тис. українців. Практично всі вони проживають у штаті Парана та зайняті у сільському господарстві. У штаті ба¬гато українських церков — 210 католицьких і 6 православних. 80% української громади вільно розмовляють українською мовою. Щороку збирають близько 1,3 млн. т кави. Країна — найбільший її продуцент. Значними є обсяги збору цукрової тростини, яка дає не лише цукор: зі стебел виготовляють спирт, що використовується як пальне для двигунів внутрішнього згорання (причому алкоголіки, всупереч побоюванням лікарів і соціологів, його не п'ють). Вирощують какао, банани, сою, сизаль. Зокрема, Бразилія — другий у світі експортер какао. Тваринництво екстенсивне — худобу випасають на безмежних пасовищах. Великої рогатої худоби — понад 150 млн голів, овець м'ясо-вовнових порід — близько 20 млн. Рибу виловлюють як у внутрішніх водоймах, так і у відкритому морі. У лісах проводять заготівлі хвойної деревини, збирають сік ґевеї (натуральний каучук), карнаубський віск, горіхи тощо. Транспорт. Довжина залізниць загального користування – понад 32 тис. км, автошляхів — 1,7 млн км. Автотраси перетнули й вологі ліси басейну Амазонки. Інтенсивно використовуються ріки як артерії водного транспорту. Зокрема, проти течії Амазонкою великі океанські судна можуть заглиблюватися всередину континенту на 3700 км. Бразилія має значний морський торговельний флот — близько 10 млн т дедвейту. Головні морські порти — Ріо-де-Жанейро, Сантус, Ріу-Гранді, Пара-наґуа, Порту-Алеґрі, Белен, Салвадор. Міжнародні аеропорти — у Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу. На космодромі Алкантара будується український ракетно-космічний стартовий комплекс «Циклон-4» (запуск 6 ракет річно), який планують закінчити 2004 р. Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — олово, залізна руда, продукція машинобудування та інші промислові товари (понад 50% вартості експорту). Важливе значення для експорту мають кава, какао, цукор, соя, апельсиновий концентрат, касторова олія (Бразилія — найбільший експортер цього продукту) тощо. Імпортують продукцію машинобудування, нафту, природний газ, транспортні засоби, пшеницю та інші товари. Головні зовнішньоторговельні партнери — США, країни Європейського Союзу, латиноамериканські країни, Японія, Канада. 24. Туристичні об'єкти Національні парки Амазоніа, Апарадус-да-Серра, Араґуая, Бразилія, Емас, Жау, Ігуасу, Ітатіайя, Кабу-Оранжі, Капарао, Ленсойс-Мараньєнсес, Монті-Паскуал, Паакас-Новус, Патанал-Матуґросенсі, Піку-да-Небліна, Сан-Жуа-кін, Серра-да-Бокайна, Серра-да-Канастра, Серра-да-Капівара, Серра-ду-Дівізор, Серра-дуз-Органс, Сеті-Сідадес, Тапажос, Тіжука, Тумукумакі, Убажара, Шапада-Дьямантіна, Шапада-дус-Веа-Дейрус, Шапададус-Ґімараес, Шинґу; біологічні та наукові заповідники, лісові заказники. У столиці — споруда Національного .конгресу, палац уряду, палац президента (всі — 1960 p.), кафедральний собор (1970 p.), Музей сучасної архі¬тектури, ботанічний сад, зоопарк. В Ору-Прету — палац губернатора (1741 p.), ратуша (1784 p.), церкви: Носа сеньйора ду Пілар (1730 p.), Носа і сеньйора ду Карму (1766-1776 pp.), і Сан-Франсиску ді Асіс (1766-1794рр.), Носа сеньйора ду Розаріу (1785 p.), фонтан Дус Контус (1745 p.), Музей школи гірничої справи та металургії. У Петрополісі — королівський палац Ріу-Неґру (XIX ст.), Музей імперії. У Ріо-де-Жанейро — монастир Сан-Бенту (1585 p.), церкви: Носа сеньйора да Ґлоріа (1714 p.), Сан-Франсиску ді Пенітенсіа (1772 p.), Носа сеньйора ду Карму (1775 p.), собор Ла Канделаріа (1775 p.), ратуша (1743 р.), акведук Аркус ді Каріока (1750р.), палац Ітамараті (1856 p.), велика кількість інших будівель національної архітектури; музеї: Національний, Національний образотворчих мистецтв, Сучасного мистецтва, Національний історичний, Історії міста Ріо-де-Жанейро, Республіки, Індіанський, Географії Бразилії, Геології та мінералогії, Історико-архівний нумізматики Бразильського банку, Ботаніки та лісництва, Фауни; гігантська (заввишки 60 м) статуя Христа на г. Корковаду, один із найбільших у світі стадіонів Маракана; зоопарк, національний парк Тіжука, ботанічний сад, відомі океанські пляжі Іпанема, Копакабана, Лебнон, Фламенґу. У Сабарі — Музей дорогоцінних металів. У Сан-Паулу — монастир Сан-Бенту, церква Корасан ді Жезус, церква Санту-Антоніу, собор (1910-1954 pp.), музеї: Мистецтва Сан-Паулу, Сучасного мистецтва, Етнографічний «Плішу Айроса», «Пауліста» університету Сан-Паулу, Археології та етнографії; Пінакотека штату Сан-Паулу, планетарій, зоопарк. 25. Інша корисна інформація Посольство Бразилії в Україні знаходиться в Києві, вул. Суворова, 14/12, 2-й поверх. Телефон 290-63-01, факс 290-95-68; бульв. Лесі Українки, 21, кв. 63, телефон 254-26-21. Посольство України в Бразилії (Болівії, Венесуелі, Еквадорі — за сумісництвом) знаходиться в м. Бразилія: SHIS, QL-06, Conjunto-02, Casa-17, СЕР 71620-025, Brasilia-DF. Телефони (8-10-55-61) 365-38-98, 365-14-57, телефон/факс 365-38-89. Косульство України в Куритибі: Rua Marechal Deodoro, 945, 8 andar; cj 801/802 - Ed. Apolo; CEP: 80060-010, Curitiba — PR — Brasil. Телефони (8-10-55-41) 322-95-25, факс 222-77-73. Косульство України в Ріо-де-Жанейро: Rua Pompeu Loureiro, N.98, Apt.202, CEP: 22061-000, Rio de Janeiro - RJ. Телефон (8-10-55-21) 223-549-46, факс 225-593-36. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||