 |
Create site free |
|
П`ятниця, 10.02.2012, 14:18 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Географічний портал | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Країни світу. Ботсвана.
БОТСВАНА Загальна довідка 1. Офіційна назва — Republic of Botswana 2. Столиця — Ґабороне (186 007) 3. Рік здобуття незалежності — 1966 4. Поясний час — Гринвіч плюс 2 5. Загальна площа (кв. км) — 581 730, зокрема: 5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) —4 000 5.2. Ліси (кв. км) — 265 000 6. Чисельність населення (осіб) — 1 591 232 7. Густота населення (осіб/кв. км) — 2,7 8. Частка міського населення (%) —50 9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) —28 10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) —26 11. Тривалість життя (років) —35 12. Частка дорослого письменного населення (%) —69,8 13. Харчування (денно калорій на душу населення) — 2266 14. Річне споживання палива (кг на душу населення) 15. Валюта — 1 пула (BWP) = 100 тебе 16. ВНП ($ СЩА на душу населення) — 7800 17. Мови —сетсвана, англійська (офіційні) 18. Етнічні групи: тсвана (75%), шона (12%), бушмени (3%), готтентоти (3%), ндебеле (1%) 19. Релігійний склад населення: прихильники традиційних місцевих вірувань (85%), християни (15%). 20. Державний устрій Глава держави та уряду — президент. Законодавчий орган — Національна асамблея. Країна — член Британської Співдружності. Адміністративно-територіальний поділ: 10 округ і 4 міста. 21. Історія Корінними жителями Ботсвани вважаються бушмени (сан). Близько 1600-1650 pp. до Ботсвани прибуло плем'я сото. Британські місіонери побували в південному племені тсвана 1801 р. У ті часи місцеві племена вели між собою нескінченні виснажливі війни. Лондонська місіонерська громада поселилася 1817 р. у Курумані (нині територія Південної Африки). Давід Лівінґстон та інші місіонери використовували саме цю базу під час своєї діяльності у другій половині XIX ст. У 1885 р. Британія взяла територію під опіку під назвою протекторат Бечуаналенд. Південна Африка долучила 1895 р. частину Бечуаналенду (землі на південь від р. Молопо) до своєї колонії Кейп. У 1935 р. британський уряд не погодився на включення всієї території Бечуаналенду до складу Південно-Африканського Союзу. На території протекторату одним із провідних племен було нґвато (баманґвато). Вождь цього племені одружився з англійкою. За цей крок його вигнали з країни, і він жив в еміграції протягом 1948-1956 pp. 1 серпня 1964 р. країна отримала статус колонії, а 3 березня 1965 р. — внутрішнє самоврядування, було прийнято демократичну конституцію, столицю перенесли з Мафекінга до Ґаберонеса (з 1969 р. — Ґабороне). 30 вересня 1966 р. було проголошено незалежність, тоді ж прийняли чинну конституцію, країна змінила назву на Ботсвана. Назва країни походить від назви однієї з народностей — тсвана. Вигнанець-вождь — Серетсе Хама — став її першим президентом і залишався на цьому посту до своєї смерті 13 липня 1980 р. Його пост обійняв віце-президент Кветт Масіре, який у 1989 р. та 1994 р. переобирався. З 1 квітня 1998 р. президент — Фестус Могае. 22. Природно-ресурсний потенціал Країна не має виходу до моря. Територія — переважно рівнинна, знаходиться на Південно-Африканському плато, середня висота якого у країні становить 1000 м. Плато, простягаючись із півдня на північ, поділяє країну на дві частини: на схід від нього лежать покриті травою горби, а на захід — болота Окаванґо. Більшість населення проживає у східній частині країни, яка має родючі ґрунти. На південному сході — терасова горбистість. Там — найвища точка країни — 1402 м. Суха савана й пустеля Калахарі — на заході країни. На півночі трапляються солоні озера. Клімат на півночі — тропічний, на решті території — субтропічний. Кількість опадів — 250-600 мм річно. Найбільше їх випадає на північному заході, де вони стікають у болота Окаванґо. Ці болота — єдине місце у країні, що має поверхневі прісні води. На півдні та сході дощі випадають переважно влітку (жовтень-квітень). У столиці середня температура січня +26, липня +13 °С. Опадів там — 450 мм за рік. Мінеральні ресурси: кам'яне вугілля, марганцева руда, мідь, нікель, кобальт, золото, азбест, сіль, сода, алмази — головне природне багатство країни. 23. Економіка Промисловість. Ботсвана — аграрна країна, яка має досить розвинену гірничодобувну промисловість. Видобувають алмази (третє місце у світі), кам'яне вугілля, а також мідно-нікелеву руду, кобальт, золото, соду. Темпи розвитку економіки Ботсвани до світової кризи 1990-х pp. були одними з найвищих у світі. Криза позначилась і на економіці країни. Сільське господарство. Головна галузь — відгінно-пасовищне тваринництво, яке сильно потерпає від посух і хвороб. Вирощують сорго, кукурудзу. Транспорт. Довжина залізниць становить близько 900 км, автошляхів — близько 20 тис. км. Міжнародний аеропорт — у столиці. Зовнішня торгівля. Оскільки країна не має виходу до моря, її зовнішня торгівля залежить від Південної Африки, з якою вона уклала митний союз. Основні експортні товари — алмази (80% вартості експорту), мідно-нікелевий концентрат, м'ясо та м'ясні консерви, шкіри, слонова кістка. Імпортують нафтопродукти, текстиль, кукурудзу, товари обробної промисловості. Помітні надходження країна має від міжнародного туризму, а також від заробітків своїх громадян за кордоном, які працюють переважно на шахтах Південної Африки. Головні зовнішньоторговельні партнери — Південна Африка, США, країни Європейського Союзу. 24. Туристичні об'єкти Національні парки Ґемсбок, Нцкай-Пан, Чобе, заказники Кучве (Кгуце), Мабуасегубе, Макгадікгаді, Моремі, Сентрал-Калахарі та ін., де туристи мають змогу спостерігати за життям різних представників фауни — левів, леопардів, гієн, слонів, бегемотів, жираф, буйволів, зебр, численних антилоп, страусів. У столиці — Національний музей, Художня галерея. У Мочуді — Етнографічний музей. Поширені народні промисли — виготовлення дерев'яного й керамічного посуду, килимів зі шкур, плетених циновок. 25. Інша корисна інформація Найближче посольство Ботсвани знаходиться в Лондоні, пл. Стретфорд-Плейс, 6. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||