 |
Create site free |
|
П`ятниця, 10.02.2012, 14:11 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Географічний портал | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Країни світу. Бурунді.
БУРУНДІ Загальна довідка 1. Офіційна назва —Republika y'Uburundi, Republique du Burundi 2. Столиця — Бужумбура (319 098) 3. Рік здобуття незалежності — 1962 4. Поясний час — Гринвіч плюс 2 5. Загальна площа (кв. км) — 27 834, зокрема: 5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) — 14 000 5.2. Ліси (кв. км) — 1 000 6. Чисельність населення (осіб) — 6 373 002 7. Густота населення (осіб/кв. км) — 229 8. Частка міського населення (%) —9 9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) —40 10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) —16 11. Тривалість життя (років) —-46 12. Частка дорослого письменного населення (%) —35,3 13. Харчування (денно калорій на душу населення) — 1941 14. Річне споживання палива (кг на душу населення) — 14 15. Валюта — 1 бурундійський франк (BuFr, FBu) = 100 сантимів 16. ВНП ($ США на душу населення) — 600 17. Мови —кірунді, французька (обидві офіційні), суагілі 18. Етнічні групи: гуту (82%), тутсі (14%), пігмеї тва (1%) 19. Релігійний склад населення: католики (62%), прихильники традиційних місцевих вірувань (23%), мусульмани (10%), протестанти (5%). 20. Державний устрій Глава держави — президент. Законодавчий орган — однопалатні Національні збори. Адміністративно-територіальний поділ: 17 провінцій. Політична влада — в руках гуту, військова — тутсі. 21. Історія Корінними жителями країни вважаються пігмеї тва. Землероби гуту з'явилися в XIV ст. та асимілювали переважну частину місцевого населення. В XV ст. на території з'явилося плем'я скотарів тутсі, яке створило королівство Урунді на кшталт королівства тутсі в Руанді. Етнічна меншість тутсі стала панувати над етнічною більшістю гуту. Але тут кастова система все ж таки не була такою жорсткою, як у Руанді, часто між тутсі та гуту укладалися шлюби. 1 липня 1890 р. територія була анексована Німеччиною та увійшла до складу Німецької Східної Африки під назвою Руанда-Урунді. Від червня 1916 р. країна знаходилася під контролем Бельгії, на що вона 20 липня 1922 р. отримала мандат Ліги Націй. Підопічною територією ООН стала 13 грудня 1946 р. 1 липня 1962 р. Бурунді одержала незалежність як конституційна монархія. 8 липня 1966 р. короля — мвамі Мвабутсу IV (1915 — 1966 pp., помер 1 травня 1977 р.) — скинув його ж син Щарль Ндізіє за підтримки військовиків на чолі з полковником із племені тутсі Мішелем Мічомберо. 11 липня М. Мічомбе-ро став прем'єр-міністром, а 1 вересня принца Шарля проголосили мвамі Нтаре V. 28 листопада 1966 p. M. Мічомберо скинув нового мвамі, державу проголосив конституційною республікою і сам став її президентом. У квітні 1972 р. почалася громадянська війна, близько 150 тис. гуту вбито, спроба колишнього мвамі Нтаре V відновити монархію коштувала йому життя (вбитий 29 квітня). 13 листопада 1976 р. стався військовий переворот, і президентом став полковник Ж.-Б. Баґаза із племені тутсі. 3 вересня 1987 p., після чергового військового перевороту на чолі з майором П. Буйойєю, до влади доступилася Військова рада національного порятунку, її розпустили 1990 р. Чинну конституцію прийняли 9 березня 1992 p., того ж року провели розподіл влади між тутсі та гуту. Першим гутським главою держави став 1 червня 1993 р. Мельхіор Ндадайє. Гуту досягли більшості і в Національних зборах. 3 липня того ж року спроба військового перевороту, яку вчинила контрольована представниками тутсі армія, виявилася невдалою. Але через кілька місяців, 21 жовтня, президента й шістьох міністрів було вбито. Переворот призвів до міжетнічної різанини — загинуло близько 100 тис. осіб. До сусідніх країн ринув потік із 750 тис. біженців. 5 лютого 1994 р. президентом знову став пред¬ставник гуту — Сіпрієн Нтар'яміра, колишній міністр сільського господарства. 6 квітня 1994 р. він загинув у авіакатастрофі (разом із президентом Руан-Ди). Знову почалися збройні міжетнічні чвари. Виконуючим обов'язки президента призначили спікера Національних зборів з гуту Сільвестра Нтібантунганью. 25 липня 1996 р. військові вчинили черговий переворот, скинули президента С. Нтібантунґанью та знову зробили президентом тутсі П. Буйойю. у 1998 р. військові дії між армією, що контролюється тутсі, та повстанцями гуту поновилися. Гострою проблемою лишаються біженці. У липні-серпні 2000 р. в м. Аруша (Танзанія) під головуванням Н. Мандели відбулися преговори про припинення вогню, але вони закінчилися безрезультатно. 18 квітня 2001 p., коли президент П. Буйойя в Габоні вів переговори з представниками гуту, близько 30 солдат і офіцерів спробували захопити владу в Бужумбурі. Але після захоплення радіостанції урядові війська заарештували путчистів. З 30 квітня 2003 р. президент — Домі-тьен Ндаїзеє (гуту). 22. Природно-ресурсний потенціал Країна розташована на плоскогір'ї на вододілі рік Ніл та Конґо. Середня висота плато — 1500 м. Його західна окраїна підноситься до 2685 м (г. Каронже). Ріка Рузізі утворює частину північно-західного кордону з Демократичною Республікою Конго та сполучає оз. Ківу (що знаходиться на території Руанді) з оз. Танганьїка. На сході країни — долина р. Малагаразі. Лісів залишилося мало. Клімат — субекваторіальний, помірно вологий. Сухий сезон — протягом червня-серпня. Середньорічна температура в низовинах становить +23 °С. У столиці річно — 850 мм опадів. Середньомісячні температури в гірських місцевостях коливаються від +15 до +20 °С. Опадів — до 1600 мм. Мінеральні ресурси: ванадій, нікель, олово, кобальт, тантал, ніобій, уран, рідкісноземельні руди, золото, платина, фосфати. 23. Економіка Сільське господарство. Є основою економіки. Вирощують каву, бавовник, чай, а також традиційний набір культур для харчування (боби, маніок, банани, пальмові продукти, зернові, арахіс). В оз. Танганьїка виловлюють рибу. Тваринництво. Промисловість. Розвинена слабо. Представлена підприємствами, що виробляють продукти споживання, одяг, взуття, ковдри тощо. Є лісопильні, текстильні та цементні підприємства. Видобувають золото, поклади інших корисних копалин не освоюються. Транспорт. Залізниць немає. Довжина автошляхів — понад 6 тис. км. Судноплавство на оз. Танганьїка. У столиці — озерний порт і міжнародний аеропорт. Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — кава, бавовна, чай, бавовняні тканини. Експорт сільськогосподарських продуктів забезпечує 95% валютних надходжень. Імпортують машини та устаткування. Головні зовнішньоторговельні партнери — Бельгія, США, Німеччина, Франція. 24. Туристичні об'єкти Національні парки Ківіра, Рувубу, Рузізі, резервати. У столиці — собор Реґіна мунді, меморіал Луї Рваґасоре, Музей просто неба; поблизу міста на березі оз. Тан¬ганьїка — монумент про відвідання 27 листопада 1871 р. цих міст Г. Стенлі та Д. Лівінґстоном. У Ґітезі — палац останнього мвамі, Національний музей. Поширені народні промисли — килимарство, плетіння циновок і кошиків, гончарство. 25. Інша корисна інформація Найближче посольство Бурунді знаходиться в Москві, Успєнскій пров., 7. Тел. (8-10-7095) 299-72-00, 299-48-58. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||