|
Середа, 23.05.2012, 12:29 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Географічний портал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Країни світу. Вануату.
ВАНУАТУ Загальна довідка 1. Офіційна назва — Ripablik blong Vanuatu, Republic of Vanuatu, Republique de Vanuatu (до 1980 p. — Нові Гебриди) 2. Столиця — Порт-Віла (29 356) 3. Рік здобуття незалежності — 1980 4. Поясний час —Гринвіч плюс 11 5. Загальна площа (кв. км) — 12 189, зокрема: 5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) — 1 000 5.2. Ліси (кв. км) —9 000 6. Чисельність населення (осіб) — 196 178 7. Густота населення (осіб/кв. км) — 16,1 8. Частка міського населення (%) — 20 9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) —25 10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) —8 11. Тривалість життя (років) — 61 12. Частка дорослого письменного населення (%) —53 13. Харчування (денно калорій на душу населення) — 2739 14. Річне споживання палива (кг на душу населення) — 124 15. Валюта — вату (VT) 16. ВНП ($ СІНА на душу населення) — 1300 17. Мови —біслама (піджин), англійська та французька (офіційні) 18. Етнічні групи: меланезійці (95%), мікронезійці, полінезійці та європейці 19. Релігійний склад населення: протестанти (65,5%), католики (14,5%), прихильники традиційних місцевих вірувань (7,6%) та ін. 20. Державний устрій Глава держави — президент. Зако¬нодавчий орган — однопалатна Націо¬нальна асамблея. Країна — член Бри¬танської Співдружності. Адміністратив¬но-територіальний поділ: 6 провінцій. 21. Історія Архіпелаг заселили меланезійці за 2000 р. до н. е. Португальський море¬плавець на іспанській службі Педро де Кірос (Педру ді Кейруш) відкрив острови 1606 р. і назвав один із них Еспіриту-Санто (Святий Дух). У 1768 р. на островах побував француз Л. БуГенвіль. У 1774 р. їх відвідав британський мореплавець Дж. Кук, який назвав острови Новими Гебридами. Протягом XIX ст. активну діяльність розвили християнські місіонери; через занесені європейцями хвороби, що викликали згубні епідемії, померло багато тубільців, крім того, велику кількість місцевого населення вивезли до Австралії для роботи на плантаціях цукрової тростини. Острови 16 листопада 1887 р. було поставлено під контроль британсько-французької воєнної комісії. 20 жовтня 1906 р. вони стали спільним володінням (кондомініумом) цих двох держав. Протягом Другої світової війни японці їх не окуповували, і острови були важливою базою антифашистської коаліції. 1963 р. були засновані перші політичні організації. В листопаді 1975 р. було скликано першу представницьку асамблею. 11 січня 1978 р. сформовано уряд національної єдності на чолі з головним міністром Дж. Калсакау, якого на цій посаді 22 грудня 1978 р. заступив священик Ж. Лейманґ, а 29 листопада 1979 р. — В. Ліні. 30 липня 1980 р. країна стала незалежною республікою Вануату, тоді ж прийняли чинну конституцію. Першим президентом став Ж. Калькоа (він прийняв ім'я А. Сокоману). В кінці 1988 р. А. Сокоману заарештували (за звільнення з посади прем'єр-міністра В. Ліні) як державного зрадника, ЗО січня 1989 р. президентом став Ф. Тимаката. В 1994 — 1999 pp. президентом був Ж. М. Лейє, з 24 березня 1999 р. — Д. Бані. Політична ситуація в країні вирізняється нестабільністю: за 1988-1998 pp. змінилося 8 урядів. 22. Природно-ресурсний потенціал Країна розташована на ланцюгові гористих островів вулканічного походження, які знаходяться в південно-західній частині Тихого океану, за 400 км на північний схід від Нової Каледонії. її теріторію складають 12 островів і шість десятків острівців; лише десяток островів придатні для постійного проживання. 2/3 населення зосереджено на чотирьох основних островах. На островах — коралові пляжі, у прибережних водах — рифи. Найвища точка — г. Табвемасана на о. Еспіриту-Санто сягає 1888 м. На островах — близько 60 вулканів, з яких 10 — діючі. Клімат — тропічний вологий. Жаркий та дощовий сезон припадає на листопад-квітень. У цей період бувають циклони. У столиці середня температура січня +27, липня +22 °С. Опадів річно — 2310 мм. Південно-східні пасати пом'якшують спеку протягом травня-жовтня. Бувають катастрофічні тайфуни (1987 і 1993 pp.). Мінеральні ресурси: марганець, золото, срібло, алмази. 23. Економіка Сільське господарство. Є основою економіки. Основна сільськогосподарська культура — кокосова пальма. Схили згаслих вулканів придатні для вирощування кави. Вирощують також ямс, хлібне дерево, таро, какао. Худобу випасають на теплих вологих рівнинах. Лісозаготівлі. Рибальство. Промисловість. Видобувають марганець, золото, срібло, алмази. Первинна обробка копри, виробництво м'ясних консервів, переробка й мороження риби. Працюють лісопильні, цементний, пивоварний заводи, виробництво будівельних матеріалів. Ремісництво. Транспорт. Залізниць немає, довжина автошляхів — 1,1 тис. км. Важливу роль відіграє морський транспорт, головні морські порти — Порт-Віла, Сан-то. Міжнародний аеропорт — у столиці. Зовнішня торгівля. Основний експортний товар — копра. Експортують також деревину, какао, рибу. Імпортують машини, промислові вироби, споживчі товари. Головні зовнішньоторговельні партнери — Японія, Австралія, Нова Каледонія. 24. Туристичні об'єкти Країна багата на океанські пляжі; її дедалі частіше відвідують іноземні туристи, зокрема з круїзних теплоходів. У столиці — Національний музей, ви-ставка-галерея картин. 25. Інша корисна інформація З усіх питань можна звертатися до консульства Австралії в Києві, вул. Комінтерну, 18/11. Телефон 225-75-86, факс 246-42-23. Консульсво Вануату в Цюриху, пл. Бастейплац, 5. Телефон (8-10-411) 2-12-70-74, факс 2-12-70-73. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
