Увага! Створена повна карта часів англійського дієслова!

Тепер англійську граматику можна зрозуміти
за декілька годин.
Підпишись на розсилку або надішли запит на адресу alextivita@mail.ru -
і ти дізнаєшся про усі подробиці.

Усі деталі - на сайті "Філолінгвія"

Країни світу. Ірландія.

ІРЛАНДІЯ

Загальна довідка

1.     Офіційна назва — Poblachat na h Éireann, Ireland

2.     Столиця — Дублін (495 101)

3.     Рік здобуття незалежності — 1921

4.     Поясний час — Гринвіч

5.     Загальна площа (кв. км) — 70 273,

зокрема:

5.1.                    Сільгоспугіддя (кв. км) — 9 000

5.2.                    Ліси (кв. км) — 3 000

6.     Чисельність населення (осіб) — 3 917 336

7.     Густота населення (осіб/кв. км) — 55,7

8.     Частка міського населення (%) — 59

9.     Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) — 15

10.           Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) — 8

11.           Тривалість життя (років) — 77

12.           Частка дорослого письменного населення (%) — 99

13.           Харчування (денно калорій на душу населення) — 3847

14.           Річне споживання палива (кг на душу населення) — 2904

15.           Валюта — 1 евро (EUR) = 100 євроцентів

16.           ВНП ($ США на душу населення) — 27 300

17.           Мови — ірландська та англійська (офіційні)

18.           Етнічні групи — ірландці (94%), англійці, шотландці

19.           Релігійний склад населення — католики (91,6%), протестанти (2,5%).

20.           Державний устрій

Глава держави — президент. Законо­давчий орган — двопалатний парламент.

Адміністративно-територіальний по­діл: 27 графств і 5 міст-графств.

21.           Історія

Територія Ірландії попервах була населена іберійськими племенами, які мешкали на західному узбережжі Піренейського півострова (3-тє тис. до н. є.). Предки ірландців кельти (скоти-гаели), які розмовляли ґойделицькою мовою, поселилися в Ірландії за залізного віку декількома хвилями. В IV ст. до н. є. країна була вже повністю колонізована кельтами. Протягом перших століть нової ери утворилися перші феодальні держави Мез, Ольстер, Лейнстер, Мюнстер, Коннахт. Християнська релігія була принесена до Ірландії, можливо, в IV ст. Її зміцнив у 432 — 462 pp. святий Патрик. Після розпаду Західної Римської імперії Ірландія протягом VI — IX ст. виконувала функції християнського культурного центру. В її монастирях вивчалася релігія, проводилася місіонерська робота. В 795 р. на південний схід Ірландії вперше напали вікінги. Свої набіги вони чинили до початку XI ст., доки не зазнали поразки в битві під Клонтарфом 1014 р. Англійці почали вторгатися у XII ст., за часів правління короля Генриха II (1154—1189 pp.). У 1171 р. він проголосив себе лордом Дубліна. До XVI ст. контроль Англії над Ірландією обмежувався цим регіоном. Тюдори спромоглися поширити англійський контроль на весь острів. У 1541 р. король Генрих VIII прибрав і титул короля Ірландії. Під час громадянської війни в Англії ірландські католики підняли повстання, але його жорстоко придушив Олівер Кромвель протягом 1649 —1650 pp. Десятки тисяч ірландських патріотів закували в кайдани та заслали рабами до Америки. Послідовники католицького короля Якова II були переможені Вільгельмом III у битві під Бойном 1690 р. Протягом XVII — XVIII ст. ірландці неодноразово піднімали повстання проти англійського панування. Зокрема, в 1782 р. Ірландська добровільна армія утворила незалежний парламент. Британці намагалися англізувати Ірландію з цією метою вони селили на конфіскованих землях (близько 6/7 загальної території) англійські, а згодом і шотландські сім'ї. В 1798 р. вибухнуло чергове повстання проти англійців, яке теж закінчилося поразкою. 1 січня 1801 р було укладено унію між Англією та Ірландією. Унія остаточно позбавила Ірландію автономії у власних справах Католикам 1829 р. було дозволено бути депутатами британського парламенту. В 1846 р. країну охопив голодомор. Чисельність населення зменшилася вдвічі: багато вимерло, багато виїхало за океан. За британського панування Ірландія зубожіла. Велика Британія намагалася наданням автономії поліпшити ситуацію, але марно. Із британських заходів слід згадати Закони про землю 1870 — 1903 pp., Закони про автономії 1886, 1893 і 1914 pp. Останній закон не набрав чинності, оскільки 1916 р. на свято Великодня, ірландці підняли збройне повстання, яке згодом було придушене. Провідна політична партія Шин фейн 21 січня 1919 р. проголосила утворення республіки. Наступного року британці внесли пропозицію про поділ острова між Ірландською Республікою та Великою Британією. За договором 1921 р. Ірландії було надано статус домініону (з 6 грудня 1922 р. офіційна назва країни — Вільна ірландська держава), що означало одержання нею фактичної незалежності. Договір уклали прем'єр-міністр Д. Ллойд-Джордж із британської сторони та лідери Шин фейн — з ірландської. На півночі острова шість графств залишилися під британським контролем, і цей реґіон став складовою частиною Великої Британії під назвою Північна Ірландія. Ірландці-католики називають його Ольстером. Після здобуття Ірландією незалежності почався розбрат серед націоналістів. Націонал-екстремісти на чолі з Імоном Де Валерою розв'язали громадянську війну проти ірландського уряду, але 1923 р. зазнали поразки. Політична партія Фіанна файл (яку очолював І. Де Ва-лера) здобула перемогу на виборах 1932 р. Уряд І. Де Валери згорнув відносини з Великою Британією. 29 грудня 1937 р. Ірландія прийняла чинну конституцію, що поклала край владі британської корони. Главою держави, замість британського монарха, став виборний президент. Замість назви Вільна ірландська держава почала вживатися нова — просто Ейре. За договором 1938 р. було припинено окупацію британськими вояками деяких морських баз на території Ірландії. У 1938 — 1945 pp. президентом був Дуґлас Гайд. Під час Другої світової війни Ірландія зберігала нейтралітет. У 1945 — 1959 pp. президентом був Шон Томас О'Келлі. 11 грудня 1948 р. було проголошено Ірландську республіку. Ірландія вийшла з Британської Співдружності, і Велика Британія визнала її як незалежну республіку 18 квітня 1949 р. Країна вступила до ООН у 1955 p., а до Європейського економічного співтовариства — в 1972 р. У 1959 — 1973 pp. президентом був І. Де Валера (цей політичний довгожитель, що був президентом у 91 рік, помер 29 серпня 1975 р. на 93-му році життя). У 1976 — 1990 pp. президентом був Патрик Джон Гіллері. У 1985 р. між Великою Британією та Ірландією було укладено угоду, згідно з якою Ірландії відводилася консультативна роль із питань, пов'язаних з управлінням Північною Ірландією, що його здійснює Велика Британія. Участь Ірландії в Європейському співтоваристві позитивно позначилася на економічному становищі країни. 3 грудня 1990 р. першою жінкою-президентом стала Мері Робінсон. В 1993 р. ірландський та британський прем'єр-міністри Альберт Рейнолдс і Джон Мейджор виступили з декларацією стосовно загальних принципів проведення переговорів, спрямованих на встановлення миру в Північній Ірландії, яку охопила хвиля тероризму. Терористична організація — Ірландська республіканська армія 1994 р. оголосила про повне припинення вогню, але порушила його на початку 1996 р. 12 вересня 1997 р. президент М. Робінсон достроково пішла з посади. З 11 листопада президент — Мері Мак-Еліс. У січні 1998 р. уряди Ірландії та Великої Британії підготували спільний документ, який містив пропозиції щодо майбутнього управління Північною Ірландією. 10 квітня 1998 р. у замку Стормонт (передмістя Белфаста) укладено багатосторонній договір про врегулювання в Північній Ірландії, що передбачає створення там органів законодавчої та виконавчої влади і нових структур британсько-ірландського співробітництва. Договір було ухвалено на референдумах, що відбулися в обох частинах острова у травні 1998 р. Вибори до Північноірландської асамблеї відбулися в червні 1998 р. Ірландські громадяни мають право проживати у Великій Британії, працювати там і брати участь у виборах.

22.           Природно-ресурсний потенціал

Територія країни — переважно низовинна, лише на периферії підносяться окремі гірські масиви. Найвища точка г. Карантуілл сягає 1041 м у горах Керрі на північному заході. На південному сході — гори Віклоу. Кварцитові вершини гір мають конусоподібний вигляд. Ірландії не можна уявити без луків, що залишаються постійно зеленими впродовж року.

Клімат — помірний, океанічний. Середні температури січня коливаються від +5 до +8, липня — від +14 до +16 °С. Протягом року випадає 700—1500 мм дощів (у горах їхня кількість зростає до 3000 мм). Теплі вологі океанічні вітри унеможливлюють поширення в країні холодного клімату.

Мінеральні ресурси: природний газ, кам'яне вугілля, торф, свинець, цинк, золото, срібло, фосфорити.

23.           Економіка

Промисловість. Видобувають природний газ, кам'яне вугілля, свинець, цинк, срібло. Електроенергію виробляють переважно на теплових електростанціях, які, зокрема, споживають торф. Машинобудування досить диверсифіковане (електротехнічне, сільськогосподарське, текстильне). Є підприємства чорної металургії, хімічної, фармацевтичної, електронної, нафтопереробної, нафтохімічної, будівельної, харчової та легкої промисловості.

Сільське господарство. Близько 70% фермерських господарств — дрібні та середні (до 25 га). Переважає тваринництво (75% вартості сільськогосподарської продукції). Розводять велику рогату худобу, овець, свиней. За кількістю худоби на душу населення країна посідає перше місце в Європі. Вирощують пшеницю, ячмінь, цукрові буряки, овес, картоплю. 2/3 території країни — меліоровані землі. Власного зерна країні бракує. Рибальство, з 1950-х pp. — лісове господарство.

Транспорт. Довжина залізниць — близько 2 тис. км, автошляхів — понад 90 тис. км. Є невеликий морський торговельний флот. Головні морські порти — Дублін, Корк. Міжнародні аеропорти — у столиці, Корку, поблизу столиці — аеропорт Шеннон, що має важливе транзитне значення.

Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — машини, обладнання, хімікати, продовольчі товари, текстильні вироби, концентрати кольорових металів. Експортується 70% продукції сільського господарства. Серед продовольства чільне місце посідає яловичина (перше місце в Європі); експортують також рибу, пиво, віскі.

Імпортують продукцію машинобудування, тютюн, фураж, нафту й нафтопродукти, хімікати, вугілля, пшеницю, кукурудзу, фрукти, папір, залізо, сталь тощо.

Головні зовнішньоторговельні партнери — Велика Британія, США, Німеччина, Франція.

Іноземний туризм — важливе джере­ло надходження валюти.

24.           Туристичні об'єкти

Національні парки Ґленва, Кілларні, Коннемара, резервати Інішки, Лох-Охтер, Норт-Булл-Айленд, Роджерста-ун, Вексфорд.

У столиці — замки: Дримнаг, Дублінський (XIII ст.), палац Бельведер (XVIII ст.), ратуша (1769 p.), митниця (1781 — 1791 pp.), будинок «Чотирьох судів» (1786—1800 pp.), всесвітньо відома броварня Ґіннесс, вежа Мартелло, готичний собор Крайстчерч (1038 — 1225 pp.), собор Сент-Патрик (1190-1362 pp.), Національний музей, Цивільний музей, Національна галерея, Муніципальна галерея сучасного мистецтва, зоопарк, ботанічний сад, величезний парк Фенікс тощо.

У Клонферті — собор (1166 p.).

25.           Інша корисна інформація