|
Неділя, 20.05.2012, 16:44 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Географічний портал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Країни світу. Киргистан.
КИРГИЗСТАН Загальна довідка 1. Офіційна назва — Кыргыз Республикасы, Киргизская Республика 2. Столиця — Бішкек (753 400) 3. Рік здобуття незалежності — 1991 4. Поясний час — Гринвіч плюс 5 5. Загальна площа (кв. км) — 199 945, зокрема: 5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) — 14 000 5.2. Ліси (кв. км) — 7 000 6. Чисельність населення (осіб) — 4 822 166 7. Густота населення (осіб/кв. км) — 24, 8. Частка міського населення (%) — 33 9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) — 10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) — 11. Тривалість життя (років) — 64 12. Частка дорослого письменного населення (%)— 13. Харчування (денно калорій на душу населення) 14. Річне споживання палива (кг на душу населення) — 782 15. Валюта — 1 сом (KGS) = 100 тийин 16. ВНП ($ США на душу населення) — 2800 17. Мови — киргизька, російська (офіційні), мови меншин 18. Етнічні групи: киргизи (52%), росіяни (22%), узбеки (12%), українці (2%), татари (1,5%), німці та ін. 19. Релігійний склад населення: мусульмани-суніти (75%), православні (20%). 20. Державний устрій Глава держави — президент. Вищий законодавчий орган — двопалатний парламент (джоґорку кенеш). Адміністративно-територіальний поділ: 7 областей та 1 місто. 21. Історія Південна частина території країни входила до складу держави Паркан у II-І ст. до н. е.; у складі Кушанського царства — в І-IV ст. н.е. Протягом VI-XII ст. н. е. нинішня територія країни входила до складу Тюркського каганату, держав тюргешів, карлуків, Караханідів. Перші киргизи прийшли до тутешніх гір із басейну Єнісею в X ст. До своєї прабатьківщини вони так і не повернулися. Монголо-татари та ойрати панували над Киргизстаном протягом XIII — першої половини XVI ст. Кокандське ханство підкорило собі цей регіон у першій половині XIX ст. Протягом 1860-1870-х pp. Російська імперія включила Киргизстан до свого складу. Першими 1855 р. до складу Росії ввійшли іссик-кульські киргизи, потім приєдналися чуйські (1864 p.), а після ліквідації 1876 р. Кокандського ханства — південні. Перші російські та українські селяни-переселенці прибули до Північної Киргизії в 1868 р. Вони одержували землі біля озера Іссик-Куль, в Чуйській і Талаській долинах. У листопаді 1917 р. — червні 1918 р. було встановлено радянську владу. З 30 квітня 1918 р. Киргизія була у складі Туркменської АРСР. У країні спалахнула громадянська війна. До листопада 1920 р. більшовики перемогли своїх супротивників (білогвардійців, білокозаків, куркулів, баїв, манапів). Протягом 1918-1920 pp. опозиційні більшовицькому режиму сили організували ряд контрреволюційних заколотів, а на півдні Киргизії розгорнувся басмацький рух. Киргизстан почав будувати соціалізм. Протягом 1921-1922 pp. було проведено земельно-водну реформу. 14 жовтня 1924 р. утворено Кара-Киргизьку автономну область у складі Російської Радянської Соціалістичної Федеративної Республіки. 25 травня 1925 р. замість назви «Кара-Киргизька» стала вживатися лише «Киргизька». 1 лютого 1926 р. автономна область стала автономною республікою. Згідно зі «сталінською конституцією» від 5 грудня 1936 р. Киргизія перетворилася на союзну радянську соціалістичну республіку. 15 грудня 1990 р. Верховна рада прийняла Декларацію про суверенітет республіки, офіційною назвою країни стала Республіка Киргизстан. Після провалу московського путчу 1991 р. Верховна рада проголосила 31 серпня 1991 р. Киргизстан незалежною суверенною демократичною державою, а повністю незалежним Киргизстан став 25 грудня 1991 р. після розпаду Радянського Союзу. Аскар Акаєв носів посаду президента 27 жовтня 1990 р. Наступного року він пережив спробу військового перевороту, компартія республіки саморозпустилася. 12 жовтня 1991 р. А. Акаєв переміг на перших президентських виборах. Нову конституцію було прийнято 5 травня 1993 p., суттєві поправки вносилися до неї в 1994 і 1996 pp. Перші багатопартійні вибори відбулися 24 грудня 1995 р. А. Акаєв здобув на них перемогу і зберіг за собою посадy президента. 24 серпня 1999 р. у Бішкеку відбулася зустріч у верхах «шанхайської п'ятірки» — президентів Киаю, Росії, Казахстану, Киргизії й Таджикистану з питань політико-економічних взаємодій у регіоні. У серпні-вересні 1999 р. у гірській частині країни поблизу таджицького кордону мали місце тяжкі бої з ісламськими фундаменталістами. На парламентських вибрах 2000 р. перемогли комуністи, а на президентських у 2002 р. — знову А. Акаєв. 22. Природно-ресурсний потенціал Киргизстан — переважно високогірна країна з льодовиками, сніговими полями і глибокими озерами. На північному заході — гори Паміро-Алаю, на північному сході — Тянь-Шаню. Найвища точка країни — пік Перемоги (7439 м). Паміро-Алай і Тянь-Шань мають високогірні долини й улоговини. На півночі країни — Чуйська й Таласька долини, на півдні — Алайська, на південному заході — частина Ферганської долини. Ріки переважно належать до басейну Сирдар'ї. Вони багаті на гідроенергію та використовуються для зрошення. Найбільша ріка — Нарин, найбільше озеро — Іссик-Куль. Ґрунти — сіроземи, в горах — каштанові та чорноземи. На низовинах дмуть гарячі вітри пустель Середньовисотні гори вкриті лісами, низькогір'я використовуються як пасовиська для овець. На рівнинах рослинність пустельна й напівпустельна. У горах — гірські степи, ліси, луки. Клімат — різко континентальний. У долинах середні температури січня коливаються від -1 до -6, на високогір'ї -27 °С. Середні температури липня у долинах коливаються від +15 до +27, на високогір'ї — лише +5 °С. Річна кількість опадів — 180-250 мм на сході Тянь-Шаню. Вона зростає до 900-1000 мм на південно-західних схилах Ферганського хребта. Мінеральні ресурси: нафта, природний газ, кам'яне та буре вугілля, ванадій, мідь, свинець, цинк, олово, молібден, сурма, ртуть, уран, радій, рідкісноземельні метали (індій та ін.), золото, сірка, миш'як, кам'яна сіль, мармур. 23. Економіка Промисловість. Електроенергія переважно виробляється на гідроелектростанціях. Друге за значенням місце посідають теплові електростанції. Видобувають і збагачують ртутні, свинцево-цинкові, сурм'яні руди, а також кам'яне та буре вугілля, нафту і природний газ. Є підприємства кольорової металургії, легкої (очищення бавовнику, первинна обробка вовни і шкур, виробництво бавовняних, вовняних, шовкових тканин, трикотажних виробів, килимів), харчової, будівельної та деяких інших галузей промисловості. Сільське господарство. Тваринництво є головною галуззю цього сектору економіки. Розводять овець (для їх випасу використовують 85% сільськогосподарських угідь), велику рогату худобу м'ясо-молочного напрямку, коней. У долинах вирощують зернові (переважно пшеницю), кормові, технічні (бавовник, цукрові буряки, ефіроолійні, тютюн) культури. Виноградарство, садівництво, баштанництво, насінництво. У сільському господарстві застосовується зрошення. У межах СНД Киргизстан відомий як провідний регіон із нелегального вирощування наркотичних рослин, зокрема опійного маку та чуйських конопель. Існує й легальне вирощування названих культур. Транспорт. Автомобільний транспорт веде перед. Довжина автошляхів — близько 29 тис. км (понад 17 тис. км — із твердим покриттям). Довжина залізниць — понад 400 км. Внутрішнє судноплавство на оз. Іссик-Куль. Міжнародні аеропорти — у столиці та Оші. Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — кольорові метали, електротехнічні вироби, цукор-пісок, сільськогосподарські продукти. Імпортують нафтопродукти, лісоматеріали, машини та устаткування, чорні метали. Головні зовнішньоторговельні партнери — країни СНД, Китай. 24. Туристичні об'єкти Національний парк Ала-Арча; заповідники Беш-Аральський, Іссик-Кульський, Наринський, Сари-Челецький, Сонг-Кьольський. Відомі за межами країни курорти Іссик-Кульської курортної зони, а також інші курорти — Джалал-Абад, Іссик-Ата, Кизил-Булак. Велика кількість мінеральних і термальних джерел. Гори привертають увагу альпіністів — як місцевих, так і іноземних. У столиці — музеї: Історичний, Образотворчих мистецтв, Зоологічний, Будинок-музей М. Фрунзе, ботанічний сад; поблизу міста в с. Ак-Бешим — два буддійські монастирі та християнська несторіанська церква (всі — VII-VIII ст.). У Караколі (в 1939-1992 pp. — Пржевальськ) — Меморіальний музей М. Пржевальського, Краєзнавчий музей. В Оші (свого часу третє за розмірами місто Фергани) — Краєзнавчий музей. В Узгені (колишній центр одного з уділів держави Караханідів) — середньовічне городище, мінарет (кінець XI ст.), три портально-купольні мавзолеї (XI-XII ст). Мавзолей Манаса у верхів'ях р. Талас — визначна пам'ятка архітектури (XIV ст.). 25. Інша корисна інформація Посольство Киргизстану в Україні знаходиться у Києві, вул. Артема, 51/50. Телефон 246-88-97, телефон/факс 246-88-89. Консульський відділ: телефон 219-13-97. Посольство України в Киргизстані знаходиться в м. Бішкек, 720000, вул. Панфілова, 150. Телефони (8-10-996312) 66-55-90, 66-58-29, 66-46-55, факс 6620-12. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
