Колос Родоський був споруджений на вході у гавань, що на острові Родос в Греції. Древня Греція складалася з міст-держав, влада яких не поширювалася за їх межі. На маленькому острові Родес було три таких "держави": Ялосос, Камірос і Ліндос. У 408 р. до н. е., ці поліси були об'єднані в один - Родос. Місто процвітало у комерційному плані і мало сильні економічні зв'язки зі своїм головним союзником, Птоломеєм Сотером з Єгипту. У 304 р. до н. е. війська правителя Передньої Азії і Сирії Деметрія Поліоркета раптово напали на острів Родос. Однак стійкий опір, мужня боротьба родосців примусили ворога відступити. На честь перемоги жителі острова вирішили спорудити статую бога Геліоса, заступника Родоса. Геліос був не просто особливо шановним божеством на острові - він був його творцем. Вважалося, що не маючи місця йому присвяченого, сонячний бог виніс острів на своїх руках з морської глибини.

Кошти на спорудження статуї були отримані за рахунок продажу різноманітних облогових гармат, кинутих ворогом при відступі. Серед них знаходилося також чудо військової техніки - гелеополіда - величезна облогова вежа, забезпечена тараном, катапультами, майданчиками для розміщення штурмових загонів, перекидними містками, що принесла чималу виручку.

Спорудження монумента доручили відомому скульптору Харесу, учню прославленого Лісиппа. Минуло 12 років наполегливої праці, і перед захопленими поглядами жителів острова відкрилася велична картина.

Біля входу в гавань на біломармуровому пагорбі підносилася гігантська бронзова фігура бога Сонця. 

На штучному пагорбі Харес встановив три кам'яних стовпи - на двох з них кріпилися бронзові деталі, що зображали ноги і торс гіганта, на третьому - деталі плаща. "Збирання" статуї здійснювалося знизу вгору - спочатку формувалися ступні, потім ікри і т.д. Мірою закріплення деталей їх засипали землею, створюючи таким чином майданчик для роботи на більш високому рівні. Лише коли статуя була повністю готова, горб був прибраний.

База була зроблена з білого мармуру, спершу були встановлені ноги статуї, а потім і сама статуя. Бронзова форма божества була укріплена залізними і кам'яними конструкціями. Його голову прикрашав вінець у формі променів сонця, що розходяться; лівою рукою він підтримував спадаючий плащ, а долонею правої, зігненою в лікті, прикривав очі, вдивляючись в морські далі. Раніше фігура Геліоса звичайно зображалася з рукою, випростаною уперед. Цього разу скульптор надав їй інше положення: розрахунки показали, що інакше рука обламалася б від власної ваги. За свідченням римського вченого і письменника Плінія Старшого, який вивчав частини зруйнованої скульптури, не кожному вдавалося обхопити великий палець на руці гіганта.

Слава про Колоса Родоського рознеслася по всьому Середземномор'ю, безліч мандрівників з інших країн приїжджали помилуватися прекрасним витвором мистецтва.

У порівнянні з іншими Чудесами Світу Колос Родоський "прожив" недовге життя. Приблизно через 50 років після "народження" він був зруйнований землетрусом. Від сильних поштовхів надламалися коліна статуї, вона звалилася вниз. Частини бронзового тіла бога Сонця протягом сторіч покоїлися на землі, народжуючи різні легенди. Так, в одній з них розказувалося, що судна, що прямували в гавань, пропливали поміж ніг гіганта.

У 977 р. н. е. арабський намісник, який правив на острові, продав частини статуї, що збереглися. Для їх перевезення було потрібно 900 верблюдів. Здавалося, статуя назавжди зникла в плавильних печах.

Однак нещодавно на дні древньої гавані археологи виявили кисть правої руки бога Сонця. Це все, що збереглося від останнього з семи Чудес Світу, створених в античний період.

Джерело: http://svit.ukrinform.ua/kolos.shtml