Шельф (континентальний шельф, материкова обмілина) – мілководна частина підводної окраїни материків й островів, що має відносно вирівняну поверхню й незначні схили.
Шельфовий льодовик – плавучий або частково, що опирається на дно льодовик, що пливе від берега в море у вигляді плити, який тоншає до краю, що закінчується обривом.
Шкала Бофорта – шкала для визначення сили вітру по візуальній оцінці, основаної на дії вітру на стан моря або на наземні предмети (дерева, будинки й інше).
Шкала висот і глибин – шкала кольорових тонів, які використовуються для гіпсометричного фарбування висотних щаблів.
Шовківництво – розведення шовкопрядів з метою одержання шовковистих коконів (сировина для виготовлення натурального шовку); галузь тваринництва.
Шоти – замкнуті зниження, дно яких покрито шаром солі або кіркою мулу.
Штандортна теорія – теорія оптимального розміщення виробництва з погляду найменших витрат.
Штокверк – гірська порода, яку пересікає густа низка прожилок рудних мінералів, що утворюють поклад корисної копалини.
Шхери – невеликі скелясті острови й групи підводних скель у невисоких, скелястих, складно розчленованих берегів морів в областях пізньоплейстоценового покривного заледеніння.
