|
Неділя, 20.05.2012, 16:49 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Географічний портал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Країни світу. Ґаяна.
ҐАЯНА Загальна довідка 1. Офіційна назва —Cooperative Republic of Guyana 2. Столиця — Джорджтаун (275 000) 3. Рік здобуття незалежності— 1966 4. Поясний час — Ґринвіч мінус 4 5. Загальна площа (кв. км) — 214 969, зокрема: 5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) —5 000 5.2. Ліси (кв. км) — 165 000 6. Чисельність населення (осіб) — 698 209 7. Густота населення (осіб/кв. км) —3,2 8. Частка міського населення (%) —38 9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) — 18 10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) —9 11. Тривалість життя (років) —63 12. Частка дорослого письменного населення (%) —97,5 13. Харчування (денно калорій на душу населення) — 2384 14. Річне споживання палива (кг на душу населення) — 426 15. Валюта — 1 ґаянський долар (G$) = 100 центів 16. ВНП на душу населення ($ США) — 590 17. Мови —англійська (офіційна), гінді, урду, індіанські діалекти 18. Етнічні групи: індійці (51,4%), чорношкірі (30,5%), мішані (мулати, метиси та ін. — 11%), індіанці (5,3%), китайці (0,2%) 19. Релігійний склад населення: християни (50%), індуїсти (35%), мусульмани (10%). 20. Державний устрій Глава держави та уряду — прези¬дент. Законодавчий орган — однопалатні Національні збори. Країна — член Британської Співдружності. Адміністративно-територіальний поділ: 10 областей. 21. Історія У стародавні часи країну заселили індіанці-кариби й індіанці-араваки, які прибули з басейну р. Ориноко (назва «Ґаяна» перекладається як «країна, де багато-багато води»). За деякими свідченнями, X. Колумб вперше ступив на ці землі в 1498 р. Іспанський конкістадор А. де Охеда побував тут у 1499 р. В 1530 р. конкістадор П. де Акоста намагався заснувати постійне поселення, але не зміг через опір індіанців. Першими європейськими колонізаторами були голландці. Вони у 1580 р. заснували поселення на узбережжі, а в кінці 1590-х pp. — форт на острові в гирлі р. Ессекібо. У 1620-1621 р. голландська Вест-Індська компанія отримала право на контроль над значною частиною країни. В середині XVII ст. сюди почали ввозити з Африки негрів-рабів для роботи на плантаціях. У 1763 р. в колонії Бербіс сталося велике повстання рабів. У 1773 р. на території країни було вже три голландські колонії — Ессекібо, Демерара та Бербіс. В кінці XVIII — на початку XIX ст. територія країни залишалася об'єктом суперечок європейських держав. У 1782-1784 pp. нею володіла Франція, в 1784-1796, 1802-1814 pp. – Нідерланди, в 1781-1782, 1796-1802 pp. і з 1814 р. – Велика Британія. 21 липня 1831 р. три колонії — Ессекібо, Демерара та Бербіс (для назв яких були запозичені назви рік) було об'єднано в одну коронну колонію під назвою Британська Гвіана. Численні повстання рабів, їхні втечі з плантацій змусила британців у 1834 р. скасувати рабство. У 1838 р. почався масовий ввіз до країни дешевої робочої сили з Індії та Китаю. В 1857 р. були відкриті поклади золота. У XIX ст. постійною проблемою з сусідами була територіальна, але 1899 р. спірні з Венесуелою території на захід від р. Ессекібо рішенням Міжнародного трибуналу відійшли до Гвіани. Протягом Другої світової війни територія країни використовувалась як військово-морська база США. Внутрішнє самоврядування країні було надано 26 серпня 1961 p., першим прем'єр-міністром 5 вересня став марксист Чедді Джаґан. Велика Британія надала колонії незалежність 26 травня 1966 р. під назвою Ґаяна. Кооперативну республіку Ґаяна було проголошено 23 лютого 1970 р. (назва країни відображала намір створити соціалістичне суспільство). Першим президентом 17 березня став Р. Ар-тур. 6 жовтня 1980 р. його заступив Л. Форбс, який до цього в 1960-х pp. був прем'єр-міністром. 6 серпня 1985 р. Л. Форбс помер, його заступив Д. Гойт (помер 22 грудня 2002 p.), який став на шлях відновлення добрих відносин із США та відмови від соціалізму. В 1990 р. він оголосив надзвичайний стан, відклав вибори, надав в оренду іноземним компаніям значні площі лісів. У 1970-1982 pp. знову виникали територіальні суперечки з Венесуелою, які були врегульовані підписанням угоди в 1989 р. У жовтні 1992 р. на парламентських виборах перемогу здобула Народна прогресивна партія (її лідер — Чедді Джаґан 9 жовтня став президентом). Уряд продовжив політику ринкового розвитку економіки. 6 березня 1997 р. президент помер і цей пост обійняв прем'єр-міністр С. Гіндс. 19 грудня 1997 р. президентом стала Джанет Джаґан (удова покійного президента). 1998-1999 pp. були політично неспокійними. 11 серпня 1999 р. президентом обрали 35-річного Б. Джаґдео — він став наймолодшим серед президентів Нового світу. 19 березня 2001 р. його переобрали на новий термін. Гострими є продовольча проблема, безробіття, зовнішня заборгованість. 22. Природно-ресурсний потенціал Протяжність країни з півночі на південь становить 800, із заходу на схід — 460 км. На півночі й північному сході країни — заболочені низини. На півдні — Гвіанське плоскогір'я. Найвища точка — г. Рорайма (2875 м) в горах Пакарайма на заході країни. Найбільші ріки — Ессекібо, Рупунуні та Корантейн мають багато порогів і водоспадів у своїх верхніх течіях. На території країни вирізняються три регіони. Перший — це смуга узбережних рівнин завширшки 15 —90 км, дру¬гий — смуга лісів (у яких знаходяться мінеральні ресурси), третій — гори. 83% території — постійно вологі вічнозелені ліси. Клімат переважно субекваторіальний. На рівнинах — жаркий, вологий, постійно задушливий. Середньомісячні температури коливаються від +26 до +28 °С. У столиці середня температу¬ра січня +26, липня +27 °С. Річна кількість опадів — 2175 мм. Два дощові сезони: травень-липень і листопад-січень. Мінеральні ресурси: залізна руда, мідь, боксити, нікель, вольфрам, ніобій, золото, алмази. Країна багата на гідро¬ресурси та запаси деревини. 23. Економіка Сільське господарство. Основні сільськогосподарські культури — рис і цукрова тростина. Вирощують також бавовник, цитрусові, банани, кукурудзу, каву, кокосові горіхи. Заготівлі деревини й каучуку. Вилов риби та морепродуктів (зокрема креветок). Тваринництво потреб країни не задовольняє. Промисловість. Видобувають боксити, золото, алмази. Виробляють глинозем, цукор, ром, патоку, пиво, тютюнову продукцію та інші товари. Обробна промисловість розвинена слабо, в основному вона спеціалізується на переробці промислової сировини та сільськогосподарських продуктів. Транспорт. Довжина залізниць — лише 86 км, автошляхів — понад 7 тис. км. Морський флот невеликий. Головні морські порти — Джорджтаун та Нью-Амстердам. Міжнародний аеропорт — у столиці. Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — боксити (20% вартості експорту), глинозем, алмази, цукор, рис, цитрусові. Імпортують нафтопродукти і продовольство. Головні зовнішньоторговельні партнери — США та Велика Британія. 24. Туристичні об'єкти Національний парк Кайєтур із водоспадом (висота падіння води 225 м). У столиці — будинки уряду, Національних зборів (1829-1834 pp.), ратуша (1887 — 1889 pp.), одна з найбільших у світі дерев'яних церков — англіканський собор Сент-Джордж (1889-1892 pp.), католицький собор (1913 p.), Музей Ґаяни, зоопарк, ботанічний сад. 25. Інша корисна інформація Найближче посольство Ґаяни знаходиться в Москві, Лєнінскій просп., 148, кв. 112. Тел. (8-10-7095) 433-44-33. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
