|
Неділя, 20.05.2012, 16:53 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Географічний портал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Країни світу. Еритрея.
ЕРИТРЕЯ Загальна довідка 1. Офіційна назва —Hagere Ertra, Dawlat IntrTya 2. Столиця — Асмера (514 100) 3. Рік здобуття незалежності — 1993 4. Поясний час — Гринвіч плюс З 5. Загальна площа (кв. км) — 121 143, зокрема: 5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) — 13 000 5.2. Ліси (кв. км) — 20 000 6. Чисельність населення (осіб) — 4 465 651 7. Густота населення (осіб/кв. км) — 36,9 8. Частка міського населення (%) — 18 9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) — 42 10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) — 12 11. Тривалість життя (років) — 57 12. Частка дорослого письменного населення (%) — 25 13. Харчування (денно калорій на душу населення) — 1610 14. Річне споживання палива (кг на душу населення) 15. Валюта — 1 накфа (Nfa) = 100 центів 16. ВНП ($ СІЛА на душу населення) — 740 17. Мови — тигринья, арабська (офіційні), тигре 18. Етнічні групи: тиґре, афар, хедареб, барія, кунама, тиграї та ін. 19. Релігійний склад населення: християни-монофізити (50%), мусульмани-суніти (48%). 20. Державний устрій Глава держави — президент. Законо¬давчий орган — Національна асамблея. Адміністративно-територіальний поділ: 6 провінцій. 21. Історія Від III ст. н. е. нинішня територія країни входила до складу царства Аксум, в XIII ст. завойована Ефіопією. В 1557-1558 pp. Османська імперія захопила порт Массауа, а згодом значну частину країни. В 1813-1826 pp. країну окуповував Єгипет, потім поновилося правління Османської імперії. В 1865-1882 pp. територія знову була під контролем Єгипту. Після цього країна стала об'єктом колоніальної боротьби європейських держав. У березні 1870 р. італійська пароплавна компанія Рубаттіно придбала у дрібного місцевого володаря порт Ассаб (за скромні 1880 фунтів стерлінгів) і після довготривалих протестів Великої Британії, Османської імперії та Єгипту закріпилася там 5 липня 1882 р. Після цього Італія загарбала території племені данкіль (афар), а 6 лютого 1885 p., коли Велика Британія була зайнята придушенням магдійського повстання в Судані, італійський морський десант окупував порт Массауа. 1 січня 1890 р. всі володіння об'єднали в колонію Еритрея (за давньою римською назвою Червоного моря — Еритрейське море). У 1895 р. Італія розпочала війну проти Ефіопії. Італійці зазнали катастрофіч¬ної поразки в битві під Адуа. Італо-ефіопський договір 1896 р. зафіксував кордони Еритреї. Друга італо-ефіопська війна закінчилася поразкою Ефіопії. 1 червня 1936 р. Еритрею разом з Ефіопією включили до складу колонії Італійська Східна Африка. 5 травня 1941 р. бритаисько-ефіопські війська остаточно вибили італійців з Еритреї. Протягом 1941-1952 pp. вона знаходилася під контролем британської військової адміністрації (з 19 лютого 1951 р. під егідою ООН). У Великої Британії були плани приєднати мусульманський захід країни до Судану, а християнський центр — до Ефіопії. Збутися цим планам не судилося. Замість цього ООН проголосувала за приєднання (з 15 вересня 1952 р.) всієї Еритреї до Ефіопії на федеративних засадах (СРСР голосував проти цієї резолюції та вимагав надання Еритреї незалежності). 10-літньому періодові федерації було покладено край 14 листопада 1962 p., коли імператор Хайле Селассіє І оголосив Еритрею провінцією Ефіопії. Відтак виник рух за відокремлення Еритреї. До зброї повстанці взялися в 1970-х pp. Упродовж 1980-х pp. Народний фронт за визволення Еритреї вів тяжкі бої проти марксистського режиму Ефіопії. 18 вересня 1987 р. країна отримала від Ефіопії обмежену автономію. У 1990 р. Народний фронт захопив м. Массауа. Об'єднані сили фронту, ефіопських опозиціонерів та Фронту визволення народу тиґре завдали 1991 р. поразки урядовим збройним силам Ефіопії: 24 травня штурмом узяли столицю — м. Асмеру. 29 травня було утворено тимчасовий уряд Еритреї, який 25-26 квітня 1993 р. провів референдум. Населення висловилося за відокремлення. 24 травня 1993 p., після 31-річної війни, було проголошено незалежність Еритреї; першим президентом став Ісайяс Афеворкі, у травні 1997 р. його переобрали. До країни повернулися близько 500 тис. біженців. 24 травня 1997 р. прийняли конституцію. Соціально-економічне становище країни є вкрай тяжким. Голод — супутник еритрейців. Між Еритреєю та Ефіопією існують гострі територіальні проблеми. У лютому 1999 р. і у травні 2000 р. розгорталися справжні війни між еритрейцями та ефіопами. Парадоксальність ситуації полягала в тому, що воювали колишні бойові побратими, — адже свого часу під їхніми спільними ударами впав режим ефіопського марксистського диктатора Менгісту Хайле Маріама. Нарешті 12 грудня 2000 р. за сприяння ООН було укладено мирну угоду, що поклала край бойовим діям. 22. Природно-ресурсний потенціал Територія країни включає вузьку узбережну низовинну смугу, яка поступово на півдні підвищується до Ефіопського плато. На сході розташована западина Данакі, яка знаходиться на м нижче від рівня моря. У цілому ж територія країни є гористою. Найви¬ща точка — г. Асамба (3248 м) на Еритрейському плато. Клімат — субекваторіальний, пустельний, це — один із найжаркіших районів Землі. Середньорічні температури коливаються від +23 до +37 °С, нерідко температура підскакує до +45 °С. Річна кількість опадів лише 50-200 мм, часті посухи. Клімат залежить від висоти місцевості. У столиці середньорічна температура +26, на узбережжі +30 °С. Мінеральні ресурси: залізна руда, хроміти, мідь, цинк, нікель, золото, срібло, сірка, поташ, кухонна сіль, мармур; на шельфі Червоного моря ведуться пошуки нафти. 23. Економіка Сільське господарство. У цій галузі економіки зайнято 60% робочої сили. Вирощують сорго, бавовник, ячмінь, просо, кукурудзу, пшеницю, каву, кат (наркотичну сировину). Рослинництво можливе лише за умови зрошення. Важливою продукцією тваринництва (верблюди, кози, вівці, велика рогата худоба) є шкури. Рибальство. Промисловість. Розвинена слабо. Виготовляють продукти харчування, текстиль, взуття та інші шкіряні вироби, випаровують сіль із морської води, пе¬реробляють сільськогосподарську сировину. Працюють також підприємства нафтопереробної, хімічної, цементної та деревообробної галузей промисловості. Видобувають золото. Транспорт. Довжина залізниць — 117 км, автошляхів — понад 900 км. Суходільними шляхами країна сполучена з Суданом та Ефіопією. Головний морський порт — Массауа. Міжнародний аеропорт — у столиці. Зовнішня торгівля. Сільськогосподарські товари забезпечують 60% експорту. Основні експортні товари — продукти харчування, одяг, шкури, текстиль, нафтопродукти. Імпортують сиру нафту, транспортні засоби, машини та устаткування. Головні зовнішньоторговельні партнери — Ефіопія, Саудівська Аравія, ОАЕ. 24. Туристичні об'єкти Національний парк Дахлак; резервати Ґаш-Сетиф, Йоб, Накфа. У столиці — Велика мечеть, кафедральний католицький собор. На узбережжі Червоного моря в районі Массауа — чудові пляжі. 25. Інша корисна інформація Найближче посольство Еритреї знаходиться в Берліні, вул. Ставанґерштрасе, 8. Телефон (8-10-4930) 446-746-0, факс 446-746-21. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
