|
Неділя, 20.05.2012, 16:53 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Географічний портал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Країни світу. Шрі-Ланка
ШРІ-ЛАНКА Загальна довідка 1. Офіційна назва — Sri Lanka Prajatantrika Samajavadi Janarajaya, Ilankai Sananayaka Sosolisa Kudiyarasu 2. Столиця — Коломбо (резиденція уряду, 642 163), Шрі-Джаяварденепура/Котте (резиденція парламенту, 115 826) 3. Рік здобуття незалежності — 1948 4. Поясний час — Гринвіч плюс 5 і 1/2 5. Загальна площа (кв. км) — 65 610, зокрема: 5.1. Сільгоспугіддя (кв. км) — 19 000 5.2. Ліси (кв. км) — 21 000 6. Чисельність населення (осіб) — 19 576 783 7. Густота населення (осіб/кв. км) — 298,4 8. Частка міського населення (%) — 23 9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) — 16 10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) — 6 11. Тривалість життя (років) — 72 12. Частка дорослого письменного населення (%) — 90 13. Харчування (денно калорій на душу населення) — 2273 14. Річне споживання палива (кг на душу населення) — 104 15. Валюта — 1 рупія Шрі-Ланки (SLRs) = 100 центів 16. ВНП ($ США на душу населення) — 3250 17. Мови — сингальська, тамільська (офіційні), англійська 18. Етнічні групи: сингали (74%), таміли (18%), маври Шрі-Ланки (7%), є також бюргери Шрі-Ланки (нащадки голландців), індійські таміли, малайці, веди (нащадки корінного наслення) 19. Релігійний склад населення: буддисти (70%), індуїсти (15%), християни (8%), мусульмани (7%). 20. Державний устрій Глава держави та уряду — президент. Законодавчий орган — однопалатний парламент (Національна державна асамблея). Країна — член Британської Співдружності. Адміністративно-територіальний поділ: 25 округів. 21. Історія Острів був відомий давнім грекам і. римлянам як Топрабана. Індуїстська легенда твердить про те, що за сивої давнини переважну частину нинішньої Шрі-Ланки завоював Рамачандра — сьома реінкарнація бога Вішну. Документально зафіксована історія країни розпочинається літописом «Магавамса», що його буддійські монахи вели з VI ст. н. е. по 1815 р. У літописі зафіксовано, що острів у 504 р. до н. е. завоював індійський принц Віджая (за іншими даними, це сталося 543 р. до н. е.). Його нащадки правили країною, що тоді мала назву Сингала, впродовж кількох століть. Нинішні сингали походять, отже, від індоарійських завойовників із півночі Індії. Ці завойовники володіли центральною рівнинною частиною країни впродовж 1700 років — від V ст. до н. е. до приблизно 1200 р. У ІІІ ст. до н. е. на острові поширився буддизм. Цьому сприяв перехід у буддійську віру тогочасного короля Деванампії Тісси (250 — бл. 207 pp. до н. е.). Вихідці з південної Індії постійно нападали на острів. Урешті-решт на півострові Джафна, що на північно-східному узбережжі, з'явилися анклави тамільських індуїстів. Згодом, під час британського колоніального панування, багато тамілів було завезено з Індії для роботи на плантаціях кави та чаю. У VII ст. іслам на острів принесли араби, які контролювали торгівлю до появи португальців. Під тиском тамілів центр буддійської та сингальської цивілізації перемістився в південно-західному напрямку. Правитель Паракрамабаху І (1153-1186 pp.) реформував буддійські секти, що ворогували між собою. На початку XIV ст. на острів вторглися китайські війська. У XV ст. на острові утворилися три держави — дві сингальські (Котте і Канді) та одна тамільська (Джафна). Португальці під проводом Франсішку ді Алмейда були першими європейцями, що відвідали острів, сталося це 1505 р. На острові в той час існувало кілька держав — як сингальських, так і тамільських. У 1517 р. португальці, що встановили дружні стосунки з одним із місцевих правителів, побудували форт у Коломбо. Держава Котте поступово занепала. Португальці поширювали свій вплив на місцеве населення і до кінця XVI ст. вже контролювали досить значну частину території острова. Португальській колонізації сприяла відсутність єдності місцевих правителів. До 1658 р. голландці вигнали з острова португальців (Коломбо був захоплений 1656 p.), і він знаходився під їхнім контролем упродовж майже 160 років. Державу Джафну було ліквідовано. У серпні 1795 р. голландців заступили британці. 16 лютого 1796 р. весь острів, за винятком королівства Канді, став колонією, що належала Ост-Індській компанії. 12 жовтня 1798 р. острів став окремою колонією (доти був частиною Британської Індії), 1 січня 1802 р. — коронною колонією. Королівство Канді Велика Британія окупувала 1803 p., a 2 березня 1815 р. ліквідувала та приєднала до своєї колонії, що одержала назву Цейлон. Повстання, спрямовані проти британців, мали місце в 1796, 1818 та 1848 pp. На початку XX ст. буржуазія та інтелігенція острова почали вимагати надання йому незалежності. У 1931 р. острів отримав конституцію. Повному виконанню всіх її положень завадила міжетнічна напруженість, але самоуправління острів мав. 4 лютого 1948 р. Цейлон став незалежною державою, одержавши від метрополії статус домініону в рамках Британської Співдружності. До влади доступився уряд Об'єднаної національної партії на чолі з прем'єр-міністром (з 24 вересня 1947 р.) Доном Сенанаяке. 26 березня 1952 p., після смерті батька, уряд очолив його син Дадлі Сенанаяке, його 12 жовтня 1953 р. заступив Джон Котелавала. Іноземні військові бази на території країни було ліквідовано 1957 р. Соціалістична партія свободи тримала владу в 1956-1965 pp. Лідера цієї партії Соломона Бандаранайке (на посаді з 12 квітня 1956 р.) вбили 26 вересня 1959 р. Уряд очолив Віджаянанда Даганаяке, а з 21 березня 1960 р. — знову Дадлі Сенанаяке. 21 липня 1960 р. прем'єр-міністром уперше на теренах Азії стала жінка — вдова вбитого Соломона Бандаранайке, Сіримаво Бандаранайке. Вона керувала країною в 1960-1965, 1970-1977 pp. (у 1965-1970 pp. прем'єр-міністром утретє був Дадлі Сенанаяке). 23 липня 1977 р. її заступив Джуніус Джаявардене, а його 6 лютого 1978 р. — Ранасінге Премадаса. Протягом 1950-1960-х pp. зміцнювався державний сектор економіки, здійснювалася аграрна реформа, країна дотримувалася політики неприєднання. 22 травня 1972 р. згідно з конституцією країна отримала нову назву Республіка Шрі-Ланка. Першим президентом став останній генерал-губернатор Вільям Ґопаллава (1972-1978 pp.). Британська королева відтоді не вважається главою цієї держави. 4 лютого 1978 президентом став Джуніус Джаявардене. Нову конституцію прийняли 16 серпня 1978 р. 7 вересня 1978 р. країна отримала нову назву — Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка. Якихось особливих успіхів у побудові соціалізму, певна річ, країна не досягла. Починаючи з 1977 р. проводиться політика зміцнення приватного сектору економіки та залучення іноземного капіталу. Завдяки високим світовим цінам на чай у 1977-1978 pp. мав місце певний економічний підйом і скорочення безробіття. З 1983 р. у країні точиться громадянська війна. Таміли та сингали воюють між собою. Сингали — буддисти, а таміли — індуїсти. Під час британського колоніального панування місцеве чиновництво та інтелігенція формувалися з тамілів. Після здобуття незалежності політична влада дісталася сингалам, а таміли опинилися осторонь. Таміли хочуть створити власну незалежну державу Таміл Ілам. Сепаратистський рух очолює організація «Тигри визволення Таміл Іламу» на чолі з В. Прабгакараном. У 1987 р. за посередництвом індійського уряду було досягнуто угоди про припинення вогню, але ситуація залишилася гострою. Прем'єр-міністр Індії Раджив Ґанді надав урядові Шрі-Ланки допомогу в боротьбі проти тамільських сепаратистів. Протягом 1987-1990 pp. на острові знаходилися індійські війська для підтримки миру. Цього таміли Р. Ґанді не подарували, і таміл-какамікадзе вбила його під час виборчої кампанії 21 травня 1991 р. Президент країни Ранасінге Премадаса (на посаді з 2 січня 1989 р.) протягом 1989-1990 pp. намагався залучити до переговорів усі зацікавлені сторони, аби покінчити з конфліктом, але марно. 3 березня 1989 р. прем'єр-міністром став Дінґірі Віджетунґе. 2 березня 1991 р. таміли вбили міністра оборони Ранджана Віджератне. У країні запровадили надзвичайний стан із масовими порушеннями прав людини. Велика Бри¬анія припинила надання допомоги Шрі-Ланці. Лише протягом 1990-1991 pp. у громадянській війні загинуло 12 тис. осіб. Усього ж від початку збройної боротьби загинуло 50 тис. осіб. 1/5 території країни виведено з господарського обороту. Мирні переговори відновилися 1992 p., але успіхів не принесли. 1 травня 1993 р. було вбито президента Р. Премадасу, його обов'язки почав виконувати віце-президент Дінґірі Віджетунґе. 7 травня 1993 р. прем'єр-міністром став Раніл Вікремасінге. Дочка згаданої вище С. Бандаранайке — Чандрика Бандаранайке Кумаратунґа — 19 серпня 1994 р. стала главою уряду. 12 листопада того ж року вона стала президентом країни, а посада прем'єр-міністра 14 листопада дісталася її матері, яка вже двічі до того була прем'єр-міністром. У 1994 р. переговори між сингалами й тамілами припинилися. Наприкінці 1995 р. урядові війська провели успішну операцію проти тамілів, захопивши півострів Джафна. У грудні 1999 p., після кількох замахів (після одного з них, 18 грудня, вона втратила око), Чандрику Бандаранайке Кумаратунгу переобрали на посаду президента. С. Бандаранайке через поганий стан здорв'я подала у відставку 10 серпня 2000 р. (померла 10 жовтня), її заступив Ратнасірі Вікреманаяке. На парламентських виборах у грудні 2001 р. перемогла Об'єднана національна партія Раніла Вікремасінге, який і став удруге прем'єр-міністром 9 грудня. Тим часом таміло-сингальський конфлікт (у ньому вже загинуло близько 64 тис. осіб) не вщухав, і лише 22 лютого 2002 р. було підписано угоду про припинення вогню. 22. Природно-ресурсний потенціал Від півострова Індостан острів відділяє Полкська протока завширшки до 55 км. Близько 80% території острова — низовинні рівнини. Індійський субконтинент та о. Шрі-Ланка з'єднуються ланцюгом коралових островів, відомих як Адамів Міст. Південна й центральна частини острова — це сходинкове нагір'я. Найвища його точка — г. Підуруталаґала (2524 м) — у центрі острова. На окраїнах узбережних рівнин — лагуни та піщані пляжі з пальмами. Північне узбережжя — болотисте. Узбережні рівнини — довгі та широкі, мають сприятливі умови для вирощування рису. Ріки на острові — короткі та швидкоплинні. Поширені вологі тропічні ліси. У них ростуть каучуконоси, червоне, чорне та атласне дерева, пальми тощо. Клімат — субекваторіальний та екваторіальний мусонний, на півдні — екваторіальний. Середньомісячні температури на рівнинах коливаються від +26 до +30 °С. У Шрі-Джаяварденепурі (Коте) середньорічна температура становить +27 °С. У горах температура змінюється залежно від висоти. Середньорічна температура в горах становить +21 °С. Гори не лише прохолодніші, а й менш вологі, ніж рівнини. Невисокі гори мають сприятливі умови для вирощування чаю. Річна кількість опадів — 1000-5000 мм. Середньою кількістю опадів вважається 2527 мм. Найбільше їх випадає на південно-західному узбережжі. Дощовий (мусонний) сезон — у грудні-лютому в північно-східній частині країни. Протягом решти року ця частина Шрі-Ланки є посушливою. Мінеральні ресурси: нафта, торф, залізна й титанова (ільменіт, рутил) руди, цирконій, торій, апатити, магнезит, графіт, слюда, кухонна сіль, польовий шпат, каолін, дорогоцінне (рубін, сапфір) та напівдорогоцінне (топаз, берил, аметист, турмалін) каміння. 23. Економіка Сільське господарство. Має плантаційний характер. У ньому зайнято більше 50% робочої сили. Основні сільськогосподарські культури — чай, каучуконоси, кокосова пальма, спеції, цукрова тростина, бавовник, цитрусові. Найважливіша продовольча, культура — рис. Річно збирають по два врожаї. Іншими продовольчими культурами є просо, кукурудза, боби, батат, маніок, овочі, банани, ананаси. Шрі-Ланка відома як один із найбільших у світі продуцентів чаю (третє місце у світі). За збором плодів кокосової пальми посідає п'яте місце, за заготівлями натурального каучуку — четверте. Тваринництво розвинене слабо. Розводять кіз, буйволів, слонів, велику рогату худобу. Остання переважно використовується як тяглова сила. Рибальство, промисел перлин, лісозаготівлі. Промисловість. Видобувають високоякісний графіт (перше місце у світі), дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння, сіль. Переважна частина електроенергії виробляється на гідростанціях. Найбільш поширені ті промислові підприємства, що переробляють сільськогосподарську продукцію. Є також підприємства легкої, цементної, нафтопереробної, целюлозно-паперової, хімічної, металургійної галузей промисловості. Складають автомобілі, сільськогосподарські машини, обладнання для легкої промисловості. Поширені ремесла. Ринкові реформи, розпочаті ще в 1970-х pp., сприяють припливові іноземних інвестицій. Основні інвестори — Японія та нові індустріальні країни Азії (Південна Корея, Сінгапур, Тайвань). Транспорт. Довжина залізниць — понад 1,5 тис. км, автошляхів — близько 26 тис. км. Головні порти — Коломбо, Тринкомалі, Ґалле. Міжнародний аеропорт — у Коломбо. Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — чай, каучук, продукти кокосової пальми, текстиль, дорогоцінне каміння. Важливу роль відіграють грошові перекази від громадян країни, які працюють за кордоном. Надходження від іноземного туризму скоротилися через громадянську війну. Імпортують рис, текстиль, нафтопродукти, продукцію машинобудування, транспортні засоби, цукор, промислові вироби. Головні зовнішньоторговельні партнери — Саудівська Аравія, США, Японія. 24. Туристичні об'єкти Національні парки Вілпатту, Ґал-Оя, Лагугала, Мадуру-Оя, Яла (Рухуну), Яла-Іст; заказники Ампарай, Ґхан-діккулам, Джайянтс-Тенк, Сингараджа та ін. У Коломбо — численні буддійські пагоди, індуїстські храми, мусульманські мечеті, християнські церкви, парк Вігарамагадеві з монументом пам'яті жертв Першої світової війни, Національний музей, Художня галерея, унікальний Цирк слонів. Музеї, що містять колекції історичних експонатів, знаходяться в Ратнапурі, Ґалле, Тринкомалі. В Анурадхапурі — руїни найдавніших храмів, монастирів, палаців — дагоби Тхупарама (III ст. до н. е.), Руанвелі (II-І ст. до н. е.), Абхаягіритхупа (І ст. до н. е.), Джетаванарама — одна з найвеличніших споруд у світі заввишки 122 м і діаметром 113 м, що за своїми розмірами поступається лише двом єгипетським пірамідам, скельний монастир Ісурумунія (V ст. н. е.) з унікальними рельєфами на зовнішніх стінах; дерево Бодхі, що виросло з гілки того дерева, під яким відпочивав Будда, коли на нього зійшло просвітління. У Канді (Мага-Нувара) — центр буддизму із храмом-палацом Далада Ма-лігава (Священного зуба Будди, котрий, як подейкують, чудом уцілів після кремації Будди), палац-резиденція правителів сингальської держави (XIII ст.), храми (XVIII-XIX ст.) — Мага Вішну Девала, Натха Девала, Гандарака Вігара, Пндагала, Амбенке Девала; за 5 км від міста — великий ботанічний сад Пераденія. У Полоннаруві — руїни (всі — XII ст.) палаців, храму Ланкатілака зі статуєю Будди в монастирі Джетавана, храмів Вата-да-ге, Сат-Магал-пасада, дагоб Ранкот, Кірі; печерний храмовий комплекс Гал Вігара з трьома колосальними статуями Будди і статуєю його учня Анади, храм Тхупарама. Сіґірія (Скеля лева) — це кам'яний останець заввишки 183 м за 65 км від м. Анурадхапура; на вершині скелі знаходився палац царя Кассапи (V ст.), залишилися унікальні скельні розписи. 25. Інша корисна інформація Найближче посольство Шрі-Ланки знаходиться в Москві, вул. Щепкіна, 24. Телефони (8-10-7095) 288-12-54, 288-13-63, 288-16-09, 288-16-51. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
