Антициклони, або області підвищеного атмосферного тиску, звичайно характеризуються сталою погодою, яка найчастіше суттєво не міняється протягом декількох днів. Вітри дують за годинниковою стрілкою навколо центру в Північній півкулі й проти годинникової стрілки - у Південному. На синоптичних картах антициклони зображуються у вигляді концентричних ізобар (ліній, що з'єднують області з однаковим тиском) навколо центру з найбільшим тиском. Для антициклонів звичайно характерні легкі вітри й чисте небо. Відсутність хмарності означає, що тепло, випромінюване поверхнею Землі, улетучивается в космічний простір. У результаті ґрунт і приповерхній шар повітря швидко прохолоджуються вночі. Узимку таке охолодження є причиною морозів або, при вологім повітрі, паморозі або туману
Деякі антициклони виникають у холодних регіонах. Повітря тут щільне, що створює високий тиск у поверхні. Подібні антициклони розвиваються взимку над Центральною Канадою й Сибіром. Як правило, їхня глибина не перевищує 3 км.
