Хто не пам'ятає рядка з народної пісні про Стеньк Разінаі? «Мощным взмахом поднимает он красавицу княжну и за борт ее бросает в набежавшую волну...»
Як мовиться, а чи був хлопчик... тобто, князь? Чи дійсно волжській отаман возив з собою високородну кохану, захоплену в Персії, і позбавився від неї саме таким чином?
5 квітня 1453 року до стін Константинополя, колись — столиці величезної Східної Римської імперії, нині — останнього клаптика візантійських земель, не завойованого турками, підійшла 150-тисячна армія султана Мухамеда... Читати далі »
Про неймовірну манірність іспанського королівського двору, про безглузду строгість придворного етикету XVII століття свідчить історія, що трапилася з Марією-Луїзою, дружиною Карлоса Другого. Королева була, по суті, затворницею у величезному і похмурому палаці. Повну владу над нею мала приставлена королем строга наглядачка, камарера-махор, герцогиня Терра-Нова.
Всім відомо, яку роль в марновірному сімействі останнього російського царя, Миколи Другого, грав мужик Тобольська, що володів безперечними гіпнотичними здібностями колишній конокрад Григорій Распутін.
Але на початку ХХ століття місце царського «пророка і наставника» цілком могла зайняти інша особа...
У місті Козельське Калузькій губерні... Читати далі »
Жан-Франсуа-Поль де Гонді, абат, а згодом кардинал Рец, був видним діячем Фронди — громадянської війни 1648-1653 рр., розв'язаної крупними феодалами Франції проти міцніючої королівської влади.
Заточений в замку, в місті Нант, він довго обдумував плани втечі. Нарешті, випадок допоміг кардиналові. Один з друзів Реца відвідав його в замку; а цей дворянин, де Бріссак, мав звича... Читати далі »
Це трапилося в Москві, в другій половині ХІХ століття. Жив на Тверській відомий всій Білокам'яній булочник Іван Філіппов. Його калачі, сайки, свіжий чорний хліб і пироги з начинкою розхапували все, від студентів до таємних радників. Ароматні вироби Філіппова відправляли навіть до Петербурга, до царського двору. Пробували столичні булочники наслідувати,... Читати далі »
5 квітня 1453 року до стін Константинополя, колись — столиці величезної Східної Римської імперії, нині — останнього клаптика візантійських земель, не завойованого турками, підійшла 150-тисячна армія султана Мухамеда