Великий Королівський палац звучить на тайській мові як Пхрабароммахарадчаванг. Будівництво палацу пов'язане з заснуванням Бангкока в 1782 році. Після бірманської навали, під час якої була зруйнована колишня столиця Аюттая, король Токсін дав наказ перевести свою армію вниз за течією річки Чаопрайя і заснувати нову столицю в Тхонбурі, де Ват Арун – храм Висхідного сонця став притулком святого зображення Смарагдового Будди.

Проте його спадкоємець – король Рама Перший вирішив, що Бангкок буде безпечнішим месцем і переніс столицю через річку на острів, який він назвав Раттанакосин. Його головне завдання було укріпити це місто і побудувати в 1782 році Королівську резиденцію, яка згодом стала Великим Королівським палацом.

Королівський палац майже ідентичний Королівському палацу в Аюттає. Фасад палацу виходить на північ, а річка протікає зліва. Площу палацу охоплює 60 (шістдесят) акрів. Спочатку Великий Королівський палац складався з Резиденції короля, королеви і придворних дам – Внутрішній палац; тронних залів – Середній палац; Королівського храму і адміністративних будівель – Зовнішній палац. Будівництво було завершене в 1785 році, після чого з Тхонбурі був перенесений Смарагдовий Будда і поміщений в головному залі Королівської каплиці.

Король назвав Королівську каплицю Вати Пхрасираттанасассадарам, що означає спокій Смарагдового Будди. У народі це місце відоме під назвою Вати Пхракео – храм Смарагдового Будди. Великий Королівський палац був Королівською резиденцією династії Чакрі аж до початку правління нинішнього короля в 1946 році.

Нинішня королівська сім'я проживає в Королівській резиденції під назвою Палац Читралада. В даний час Великий Королівський палац використовується для державних прийомів, важливих релігійних церемоній, а також як тимчасова резиденція для королівських персон і глав держав, що приїжджають на запрошення Його Королівської Величності до Таїланду.