|
| Друзі сайту |
|---|
Пошук по сайту
введіть слово для пошуку |
| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Підпишись на розсилку
і ти дізнаєшся про усі подробиці.
Каталог статей
В категории материалов: 143
Показано матеріалів: 1-16 | Сторінки: 1 2 3 ... 8 9 » |
Сортировать по: Даті↓ · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам
Гольфстрім -
система теплих течій в
північній частині Атлантичного океану. Поширюється на 10 тис. км - від п-ова
Флорида до Шпіцбергена і Нової Землі. Зароджується в півд. частині Флоридської
протоки в результаті сильного нагону пасатними вітрами води через Юкатанську протоку в Мексиканську затоку, що призводить до значної різниці
рівнів між Мексиканською затокою і прилеглою частиною Атлантичного океану. |
Глибоководні тварини - мешкають в морях та океанах на глиб. від 500 м і більше (максимально від 11 тис. м). Розрізняють фауну батіальну (див. Батіальна зона), абісальну (див. Абісальна зона) і ультраабіссальну. Внаслідок особливих умов життя фауна глибин якісно і кількісно біднішими, ніж у верхніх шарах. Переважають голкошкірі, ракоподібні, молюски та інші водні тварини. |
Ганготрі -
долинний дендритовий
льодовик, найбільший в Гімалаях (Індія). Розташований на півд. схилі хр. Заскар, в верхів'ях р. Ганготрі (ліва притока р..
Бхагіратхі, бас. Гангу). Бере початок в р-ні вершини Бадрінатхі (7188 м) і тече на заході. Довжина 32 км,
пл. близько 300 км ². Вис. фірнової лінії 5150 м, кінця язика - 3800 м. |
 Східно-Австралійська течія - тепла поверхнева течія Тихого Океану біля східних берегів
Австралії, гілка Південної пасатного течії. Східна межа його проходить близько 160 ° східн. д. Найбільша шир. течія знаходиться між 25 і 32 ° півд. ш. Швидкість течії змінюється в залежності від сезону року і
становить на Півночі, 3-0,5 м / с, в центр. частині більше 0,8 м / с. |
 Атлантичний океан - другий за величиною (після
Тихого океану) на Землі. Його північна межа на захід від Гренландії проходить по 70° півн. ш., а до Сходу від неї – від мису Брустер до
Ісландії і далі до Фарерських і Шотландських островів по 61° півн. ш. до побережжя Норвегії, відділяючи
його від Норвезького і Гренландського морів Північного Льодовитого океану. На Заході
Атлантичний океан обмежений берегами Північної і Південної Америки, на Сході – побережжям Європи і Африки до мису Голковий, далі до
Півдня його межа слідує по меридіану 20° східн.
д. |
 Атабаска - озеро в Північній Америці (Канада), у верхній частині басейну річки
Маккензі. Розташовано на висоті 210 м над рівнем
моря. Має льодовиково-тектонічне походження. Пл. 7,9 тис. квадр. км, довжина
330 км, ширина від 10 до 50 км, глибина до 60 м. |
 Артезіанський басейн (басейн артезіанських вод) - напірні підземні
води, укладені між водонепроникними пластами. Назва від французької провінції
Артуа, де ці води використовувалися ще в 12 ст. Є значним за розмірами
геологічним прогинанням, що містить один або
декілька насичених артезіанськими водами пластів (шарів) гірських порід. |
 Арканзас - річка на півдні
Північної Америки (США), права притока
Міссісіпі. Довжина 2350 км, пл. бас. 417 тис. квадр. км. Бере початок в Скелястих горах, протікає по Великих і
Центр. рівнинам. У верхній течії – гірська річка. При виході на рівнини тече в широкому, неглибокому руслі по р-нах інтенсивного
зрошування. |
 Аргунь - річка в Читинській обл., права складова
Амура. Довжина 1620 км (на тер. Росії 951 км), пл. бас. 164 тис. квадр. км.
Бере початок в Китаї, на західних схилах
Великого Хінгана. Прикордонна річка між Росією
і Китаєм. Після виходу з гір має широку
долину, звивисте русло. Ближче до гирла долина звужується, береги стають
скелястими, русло з перекочуваннями. |
 Арафурське
море - околичне море на межі Тихого і Індійського океанів біля побережжя Австралії. Межами моря на Півночі вважаються зовнішня дуга островів Банда і Нова
Гвінея, в південній частині – берег Австралії.
На Заході по меридіану 130° східн. д. межує з
Тіморським морем. Через протоку Торреса з'єднується з
Кораловим морем. |
 Аральське море - велике внутрішньоконтинентальне
не витікаюче солоне водоймище, розташоване в
Туранській низовині, на території Казахстану і Узбекистану. До 1960 р. режим
моря був відносно стабільний, пл. моря була рівна 66 тис. квадр. км, в ньому знаходилося 1064 куб. км води з сер. солоністю 10–11%. Рівновага
підтримувалася щорічною притокою 56 куб. км
вод річок Амудар’я і Сирдар’я. |
 Аракс (Арас, Араке, Ерез, Араз) - річка в Туреччині, Ірані, Вірменії і Азербайджані. На
значному протязі є прикордонною. Довжина 1072
км, пл. бас. 102 тис. квадр. км. Витоки розташовані на північних схилах Вірменського нагір'я
в Туреччині. В сер.
течії на Араратській рівнині долина розширяється, і річка
розбивається на рукави. |
 Арагуая - річка в
Південній Америці (Бразилія), ліва притока р.
Токантінс (басейн Амазонки). Довжина 2627 км, пл. бас. близько 370 квадр. км.
Протікає по Бразильському плоскогір'ю. В сер. течії, розгалужуючись на два рукави,
утворює один з найбільших річкових островів Бананал (довжина 320 км). Західний
рукав з порогами і водопадами,
східний – судноплавний для невеликих судів. |
 Аравійське море - напівзамкнене море в північній частині Індійського океану, між півостровами Аравійським
і Індостан. Межею на Півдні вважається лінія, що проходить
від мису Хафун (Сомалі) до атола Адду і далі на західний край Мальдівських і
Лаккадівських островів. Пл. 4832 тис. квадр. км, найбільша глибина 5803 м.
Середньорічна температура води від 24 до 28 °С. Солоність 35–36%. |
 Андаманське море - околичне море в північно-східній
частині Індійського океану. Зі Сходу обмежено півостровом Малакка, із Півночі – дельтою р. Іраваді, на Півдні – північним
побережжям о. Суматра. Із Заходу група Андаманських і Никобарських островів відділяє море від Бенгальської затоки. Пл. 605 тис. квадр.
км, найбільша глибина 4507 м. Середньорічна температура води 27,5–30 °С, в
глибинних шарах опускається до 5 °С. |
 Ангара (в нижній течії Верхній Тунгус) - річка в Східному Сибірі (Обл. Іркутська і Красноярський
край), права, найбагатоводніша притока Єнісей. Витікає з
озера Байкал, тече
на Півночі, потім на Заході, впадає в Єнісей вище р. Єнісейська. Довжина 1779
км, пл. бас. 1040 тис. квадр. км (без бас. озера
Байкал – 468 тис. квадр. км). Долина має ряд
звужень (так званих труб). |
|
