Гілберта острова – група з 16 коралових атолів в західній частині Тихого океану, між 3°17 з. ш. і 2°38 п. ш., в Мікронезії. Входить до складу держави Кирібаті. Острова відкриті в 1765 р. англійським мореплавцем Дж. Байроном; названі на ім'я англійського мореплавця Т. Гілберта, що обстежив їх в 1788 р. Площа 260 км квадр., населення близько 60 тис. чоловік. На атолі Тарава – столиця країни р. Баїріки. Клімат екваторіальний, жаркий. Рослинність переважно чагарникова. Тропічне землеробство, плантації кокосової пальми.
Гарда (Лаго-ді-Гарда, Бенако) - озеро на півночі Італії, у південного підніжжяхАльп. Розташоване на висоті 65 м над рівнем моря. Площа 370 кв. км, довжина 54 км, ширина 3-18 км. Довжина берегової лінії 125 км.
Середня глибина 136 м, найбільша – 346 м. Улоговина льодовиково-тектонічного походження. Впадає р. Сарка, витікає р. Мінчо (ліва притока р. По). Рибальство (вугор, короп, форель). Судноплавство. Побережжя відрізняється м'яким кліматом і пишною рослинністю середземноморського типу (цитрусові, маслини, виноград, кипариси, пальми). Навкруги озера курорти: Гарда, Дезенцано-дель-Гарда, Ріва-дель-Гарда і ін.
Ганг (Ганга) – річка на півдні Азії, в основному в Індії, частково – в Бангладеш. Довжина 2700 км, площа басейна 1120 тис. квадр. км. Бере початок в Гімалаях, протікає в Південно-Східному напрямку по Індо-Гангській рівнині. В нижній течії на території Бангладеш з'єднується з річками Брахмапутра і Мегхна і впадає в Бенгальську затоку, утворюючи обширну дельту з численними протоками і рукавами.
Основні притоки: Джамна, Сон, Дамодар (справа); Гхагхра, Гандак, Коси (зліва). Середня витрата води 13 тис. м куб./с. Річний стік наносів 200 млн. т. Живлення переважно дощове. Режим мусонний, літня повінь з підйомами рівня до 15 м. Часті і сильні повені. На 300 км від гирла відчувається вплив морських приливів.
Гамбія – річка в Західній Африці (Гвінея, Сенегал і Гамбія). Довжина 1200 км, площа басейна 180 тис. квадр. км. Бере початок на плато Фута-Джаллон, впадає в Атлантичний океан, утворюючи естуарій. В середній течії русло ділиться на декілька рукавів; острови: Слонячий, Маккарті і ін. Долина заболочена. Впадає безліч річок і струмків. Середня витрата води близько 2000 м куб./с. В долині річки мешкають численні види комах, птахів, гіпопотами, крокодили. Річка рясніє рибою. Морські приливи проникають на 150 км від гирла. Судноплавство на відстані 350 км від гирла (єдина річка в Західній Африці, доступна для морських судів). В гирлі порт Банджул (Гамбія).
Гаїті – острів в архіпелазі Великих Антильських островів, у Вест-Індії. Розташований між Карибським морем і Атлантичним океаном.
Дві держави: Гаїті і Домініканська Республіка площею 76,2 тис. км, максимальна довжина 650 км, ширина 241 км. Берегова лінія порізана, безліч заток і напівостровів. Біля берегів коралові рифи.
Гаїті – найгористіший серед Антильських островів і другий за площею після Куби. На острові розташовано 4 хребти субширотного простягання, розділені широкими западинами. Максимальна висота (3175 м) – г. Дуайте (вища точка Вест-Індії).
Гавайські острови (Сандвічеві острови) – apхіпелаг в центральній частині Тихого океану, найбільший в Полінезії; штат США. Острови відкриті в 1778 р. Дж. Куком.
Складаються з 24 вулканічних і коралових островів; найбільші: Гаваї, Майї, Молокан, Оаха. Вершина – вимерлий вулкан Mayна-Кеа на острові Гаваї (4205 м). Гавайські острови вінчають підводний вулканічний хребет і є найвищими на Землі діючими вулканами (Mayна-Лоа, 4169 м, і Кілауеа, 1247 м).
Галапагос (архіпелаг Колон) – група із 13 великих і багатьох дрібних островів і скель в Тихому океані, в 1000 км на захід від Південної Америки, біля екватора; провінція Еквадору. Відкриті в 1535 р. іспанськими мореплавцями, які знайшли там гігантських черепах.
Від іспанської galaмpagos – «черепаха» пішла перша назва архіпелагу, яка на українській мові часто вживається в перевідній формі – Черепашачі острови. В 1892 р., у зв'язку з святкуванням 400-річчя першого плавання Х. Колумба до берегів Америки, острови отримали другу (офіційну) назву – архіпелаг Колон, на честь Колумба (Колон – іспанська форма його прізвища).
Багамські острови — були відкриті X. Колумбом. Іспанці назвали їх Лукайськими (від los cayos — «рифи, скелі»). Протока, що відділяла Лукайські острови від Куби, одержала індіанську назву Бахама, але що означає це слово — невідомо. У XVII ст. англійці назву протоки поширили на назву архіпелагу. З тих пір на карті Вест-Індії з'явились Багами, Багамські острови (BagamaIslands).