Арктичні
і тундрові ґрунти - в більшій частині Арктики
серед кам'янистих розсипів найбільш часто зустрічаються арктичні дернові ґрунти
– бурі ґрунти з верхніми сірими гумусними ґрунтовими
горизонтами глибиною до 10–20 см. В зоні тундри більшість ґрунтів порушена
перемішуючими процесами мерзлоти, внаслідок чого поверхневі
шари, що містять органічну речовину з рослинних залишків (торф, гумус), що
розкладаються, виявляються на глибині більше
метра, а на поверхню виходять більш глибокі горизонти. Такі процеси, що
зламують нормальний хід ґрунтоутворення, відбуваються
в різних типах ґрунтів. В тундрі поширені тундрові глеєві
ґрунти сизого і іржавого забарвленнячерез постійне або періодичне перезволоження і
розвиток процесу оглеєння. В рівнинній тундрі
часто зустрічаються інтразональні торф'яні
болотяні ґрунти (див. Інтразональні ґрунти), проте
торфу в них значно менше ніж в болотах лісової зони, тому що в умовах
короткого і холодного літа урожай мохів і осок, що формують торф, невеликий. На
найсухіших піщаних і щебенистих ділянках
тундрових рівнин формуються ґрунти під бури з
буро-коричневими ґрунтовими горизонтами вмивання
речовин, що складаються із з'єднань заліза і
розчинної органічної речовини. На островах Північної і Південної півкуль з океанічним кліматом безліч лугів зрясною кореневою
масою, і всі місцеві ґрунти володіють особливо могутньої дернини, яка нагадує сухий торф. Тому ґрунти
субполярних лугів називаються дерново-торф'янистими субарктичними і
субантарктичними.
