 Чаївництво – вирощування чаю, галузь рослинництва. З листів чаю одержують тонізуючий напій, широко розповсюджений в усьому світі. Він багатий вітамінами й іншими біологічно активними речовинами, що роблять сприятливий вплив на організм людини.
Батьківщина чаю - Китай, де цю культуру вирощують із 4 століття У Японії й Кореї чайні плантації з'явилися в 6 столітті, в Індії й на Цейлоні - в 1-й половині 19 століття. У Росії про чай довідалися в 17 столітті (уперше його завезли з Монголії, потім завозили з Китаю). В 1814 р. у Никітському ботанічному саду (Крим) був висаджений перший чайний кущ. Однак кримський клімат виявився несприятливим для розведення чаю, і чайні плантації були закладені на Чорноморському узбережжі Кавказу (1885). Вони є в Грузії й Азербайджані; у Росії - у Краснодарському краї. У світовому виробництві сподіваючись лідирують Індія (св. 975 тис. т у рік), Китай (св. 826 тис. т), Шрі-Ланка (св. 340 тис. т). Цю культуру вирощують також у Кенії, Аргентині, Бразилії, Туреччині, Індонезії, В'єтнамі й інших країнах з теплим, вологим кліматом.
Чайний лист переробляють на чайних фабриках, використовуючи спеціальні технології. Виготовляють байховий чай (розсипний, зі скрученими листочками) і плитковий (пресований). При виробництві чорного байхового чаю застосовують зав”ялення, скручування, ферментацію й інші технологічні прийоми. Зелений байховий чай не зав'ялюють і не ферментують, а пропарюють парою, завдяки чому він зберігає натуральний колір.
Джерело: | 
