Головнін Василь Михайлович (1776-1831) - російський мореплавець кругосвітній, військово-морський теоретик, дослідник Тихого океану і Курильських островів, віце-адмірал (1830), письменник-мариніст. Чл.-кор. Петербурзької АН (1818). На шлюпі «Діана» влітку 1807 відправився в перше самостійне плавання. Біля мису Доброї Надії навесні 1808 його затримали англійці через розпочату англо-російську війну. Лише в травні 1809 він потай вивів корабель з гавані та скоїв безупинний перехід в «ревуть сорокових» широтах до о. Танна (о-ви Нові Гебріди), а на поч. жовтня досяг Камчатки. Під час човникових плавань до о. Баранова і назад (1810) зібрав дані про клімат півн. частини Тихого океану, в 1811 р. виконав зйомку центру Курильських о-вів між Райкоке і Уруп, уточнивши їх форму і взаємне розташування. Влітку 1811 р. на о. Кунашир потрапив в полон до японців і до осені 1813 перебував у неволі, вів щоденник, що став основою книги, опублікованої в 1816 р. і перевидавалася кілька разів. Перекладена на ряд європейських мов, вона принесла авторові світову популярність. В 1817-19 роках на шлюпі «Камчатка» здійснив кругосвітнє плавання; описав частину Алеутського пасма і Командорських островів. Іменем Головніна названо кілька бухт, протоку і підводну гору.