Джугджур - гори на Далекому Сході (Хабаровський край). Простягаються на 700 км вздовж берегів Охотського моря (з південного заходу на північний схід) у вигляді злегка випуклої дуги. На Півдні складаються древніми кристалічними породами (гнейси, граніти тощо), на півночі їх змінюють сланці і вапняки палеозою, які перекриті вулканічними відкладеннями крейдового і палеогенового віку. Родовища розсипного золота. Складний орографічний пристрій. Західний схил відносно пологий, поступово переходить в Алданське нагір'я. Сх. схил, звернений до моря, крутий, розчленований глибокими долинами. Подовжнім пониженням відокремлюється Прибережний ланцюг; є ще ряд хребтів, які мають власні назви. Найвища точка - м. Топко (1906 м), переважають висоти 800-1300 м. Холодний мусонний клімат. Зима сувора, літо прохолодне, так як до липня прибережна акваторія забита льодами. З цієї причини на березі лише зарослі кедрового стланика; гірська тайга з аянською ялиною з'являється лише на видаленні і піднімається по схилах до 1300 м. Вище її знову змінює стланик, який перемежовується з гірською тундрою і кам'яними розвалами. На зх. схилі переважають модринові ліси. Природа охороняється в Джугджурському заповіднику.