 Гіссаро-Алай - гірська система в
Центральній Азії, на захід від Памиру, між Ферганською долиною на півночі,
Каршинським степом, Таджицькою депресією і Алайською долиною на півдні (Таджикистан, Киргизія
та Узбекистан). Витягнута з заходу на схід на 900 км при шир. близько 150 км на західній частині і до
80 км в східній. Сх. частина Гіссаро-Алаю становить Алайський хр., який
простягається від з'єднання з Ферганським хр. на Схід до
гірського вузла Матчу (вис. до 5500
м) на заході. В р-ні цього
вузла від Алайського хр. на Захід
відходять Туркестанський і Зеравшанский хребти, розділені
поздовжньою долиною р. Матчу-Зеравшан, а від Зеравшанского хр. в південно-західн. напрямку -
Гіссарський хр. В самій західній частині
переважають середньогірні хребти і низькогірні масиви, а також лісові передгір'я (адири). Поширений карст
(печери Кан-і-Гут, Київська та ін.) Клімат континентальний. У улоговинах і долинах середня тем-pa липня 24-28 ° C, січня - 1,5-3 ° C,
на вис. 3600 м
середня тем-pa липня бл. 13 ° C. На навітряних
схилах гір в рік випадає до 2000 мм опадів, на підвітряних - 500-600 мм. Снігова лінія на
вис. 3400-4500 м.
Більше 3800 льодовиків сумарною пл. 2320 км ², з них 380 км ² під суцільним
моренним покривом; найбільший
льодовик - Зеравшанский, довжиною близько 25 км. Річки відносяться гол.
чином до бас. Зеравшану і
Амудар'ї. Мальовничі гірські озера Маргузор, Іскандеркуль та ін. На схилах гір напівпустелі і степи
змінюються лісолугово-степовою
рослинністю, вище лежать високогірні луки і ландшафти нивально-гляціальні пояси. Родовища вольфраму, молібдену, миш'яку, золота, ртуті, сурми,
кам'яного вугілля. Гірський туризм.
Джерело: | 
