 Хутір – сільське поселення, що відрізняється від навколишніх його сільських населених пунктів (сіл, станиць) набагато меншими розмірами. Може бути однодвірним (напр., в Естонії, Латвії, Литві) і багатодвірним, до 100-200 і більше жителів (у південних регіонах Росії, на Україні). Виникнення хуторів історично обумовлене й пов'язане з переселенням населення в місця освоєння нових земель (у Росії широко практикувалося в ході Столипінських реформ), поселенням поза селами й станицями, відокремленням селян, у тому числі,які вийшли із громад, на індивідуальних земельних ділянках.
Джерело: | 
