 Соломонові острови - архіпелаг вулканічних островів в
південно-західній частині Тихого океану
(Меланезія), на схід від острова Нова Гвінея. Відкриті
в 1568 р. іспанським мореплавцем А. Менданья де
Нейра, який виміняв у місцевих жителів золото і назвав
острови Соломоновими, виходячи з поширеної в той час легенди про існування в
невідомих морях таємної країни Офір, де
заховані скарби царя Соломона. Найбільші острови: Бугенвіль, Гуадалканал,
Санта-Ісабель, Малаїта, Сан-Крістобаль, Шуазель, Нью-Джорджія. Пл. 40,4 тис.
квадр. км, висотою до 2743 м (на о. Бугенвіль), є діючі вулкани: Балбі, Багана.
Клімат субекваторіальний вологий.
Середньомісячна температура 26–28 °С, опадів понад 2300 мм в рік. З травня по
жовтень переважає південно-східний пасат, з грудня по березень –
північно-західний мусон. Короткі багатоводні річки.
Вічнозелені ліси (пальми, фікуси і ін.), в найсухіших місцях – савани, по
берегах – рослинність магрови. З тварин
поширені щури, кажани, крокодили, ящірки,
змії, гігантські жаби, дикі голуби, папуги і ін. Національний парк
Куін-Елізабет (на о. Гуадалканал), декілька заповідників. Північно-західна частина Соломонових островів (острови Буку і
Бугенвіль) входить до складу держави Папуа – Нова Гвінея, решта частини – держава Соломонові Острова.
Джерело: |
