 Доломіт - мінерал з групи карбонатів,
суміш карбонату кальцію і магнію (Са, Mg (СО3) 2). Названий за іменем
французького геолога Долом. Іноді зустрічається у вигляді окремих кристалів і агрегатів,
частіше утворює одноіменну
осадову гірську породу (при вмісті карбонату магнію більше 17%). В чистому вигляді колір сірувато-білий, в
залежності від домішок набуває жовтуваті, буруваті або інші відтінки; рідше
темний. Твердість 3,5-4; щільність 2,8-2,9 г / см ³. Не скипає в холодній соляній кислоті, але розчиняється при
нагріванні. В гірській
породі як домішки можуть бути присутніми: кальцит, ангідрит, гіпс або
кремнезем. Велика частина покладів доломіту утворилася при випаданні хімічного
осаду на дні морів, лагун і солоних озер; зазвичай залягає серед товщ вапняків
у вигляді пластів. Можливе
ендогенне (глибинне) походження в результаті гідротермальних і
гідротермально-метасоматичних процесів. Тоді доломіт залягає у вигляді жил і
тіл неправильної форми. Виявлений в товщах гірських порід усіх геологічних
періодів, особливо широко поширений у відкладах докембрію і палеозою. Родовища
численні як у рівнинно-платформних областях, так і в горах.
Вживається в обпаленому вигляді в металургійному виробництві, для виготовлення скла
підвищеної стійкості та міцності, тугоплавкої глазурі, білої магнезії, як
облицювальний або бутовий камень або щебень для бетону, а також використовується в
сільському господарстві для нейтралізації кислих грунтів.
Джерело: | 
