 Гумус - комплекс органічних речовин грунту, що формуються у верхніх
горизонтах її в результаті розкладання органічних залишків та їх трансформації в гумінові речовини. Складається в
осн. (85-90%) зі специфічних гумінових речовин, а також неспецифічних сполук,
напр. найпростіших низькомолекулярних кислот. Гумінові речовини включають
високомолекулярні гумусові кислоти (гумінові та фульвокислоти) і нерозчинний
залишок - гумінів. Гумус - своєрідний накопичувач енергії, асимілюється в рослинах завдяки
фотосинтезу. В гумусовій оболонці Землі зосереджена
енергія, еквівалентна всій біомасі суші. Гумус акумулює елементи живлення
рослин (до 95-99% усіх запасів азоту, значна частина Р, S, а також K, Са, Mg,
Mn і багатьох мікроелементів), регулює тепловий і водний режими грунтів, кислотно-лужні умови, збільшує
поглинальну здатність грунтів, сприяє зростанню і розвитку природної та
культурної рослинності, будучи найважливішим фактором родючості грунтів.
Джерело: | 
