 Шельф (континентальний шельф, материкова обмілина) – мілководна частина підводної окраїни материків й островів, що має відносно вирівняну поверхню й незначні схили. Шельф відносять до області розвитку земної кори континентального типу. Геоморфологічнми границями шельфу є берегова зона й брівка шельфу - перегин, нижче якого починається материковий схил і глибини різко збільшуються. При відсутності видимого перегину зовнішня границя шельфу проводиться по ізобаті 200 м. Реальні глибини брівки варіюють у значних межах - від 50 до 2000 м. Ширина - від 1 до 1500 км. Найбільш широкий шельф на півночі Євразії, у Беринговому морі, на північному узбережжі Австралії, у Жовтому, Східно-Китайському й Південно-Китайському морях. Загальна площа шельфу 31 194 тис. кв.км, або 8,6 % площі Світового океану. У Росії - близько 5154 тис. кв.км.Найбільш широкий шельф на півночі Євразії, у Беринговому морі, на північному узбережжі Австралії, у Жовтому, Східно-Китайському й Південно-Китайському морях.
Джерело: | 
