 Стік - 1) переміщення води в процесі стікання дощових і
талих вод по земній поверхні (поверхневий
стік) або в товщі земної кори (підземний стік). Поверхневий
стік ділять на схил (що проходить по
схилах місцевості) і русловий (по руслах річок
і тимчасових стоків). В складі підземного стоку іноді виділяють ґрунтовий стік і стік
верховодки. Стік – одна з складових частин
круговороту води на Землі,
один з основних елементів разом з атмосферним
осіданнями і випаровуванням водного балансу.
2)
Кількість води, що стікає з даної території (басейну, водозбору) за деякий час
(частіше року). Звичайно величину стоку за даний відрізок часу виявляють: середньою витратою води (в л/с, куб. м/с),
об'ємом стоку (в куб. м, куб. км), шаром
стоку, що є відношенням об'єму стоку до площі
водозбору (в мм шару), модулем стоку (в л/с, квадр. км), коефіцієнтом стоку (в частках або % від кількості атмосферних опадів).
Величина стоку залежить від комплексу природних і антропогенних чинників. Сумарний річний річковий стік на тер. суші
земної кулі оцінюється в 42 тис. куб. км. Росія по величині річкового стоку
(4043 куб км) займає друге місце в світі після Бразилії, де одна Амазонка щорічно виносить в Атлантичний океан близько 7000 куб.
км води. Річний стік Конго складає 1,45 тис. куб. км, Янцзи – 1,1 тис. куб. км,
Оріноко – 0,9 тис. куб. км, найбагатоводнішої річки
Росії – Єнісей – 0,62 тис. куб. км. Окрім
стоку води, в процесі її круговороту відбувається стік наносів, стік розчинених речовин.
По стоку наносів першість в світі належить р. Хуанхе (близько 1300 млн. т в
рік), Амазонка виносить понад 1000 млн. т. Річками
Росії по цьому показнику значно поступаються (стік наносів Олени – 12 млн. т).
Стік води, наносів, розчинених речовин біля багатьох річок світу значно
змінений господарською діяльністю людини. Особливо істотно
змінився стік наносів(на зрегульованих річках)
і стік розчинених речовин (через забруднення річок і водоймищ відходами
господарської діяльності).
Джерело: | 
