Згінно-нагінні явища - спади і підйоми рівня води біля берегів
водоймища (морити, озера, водосховища), викликані
течіями, що утворюються під дією вітру. Повітря, що рухається
над водою, внаслідок тертя захоплює її за собою, і цей рух передається на
глибину до декількох десятків метрів. Біля берега, до якого спрямовується потік
води, рівень підвищується (наганяння води), а в протилежного – знижується
(зганяння води). Найбільші коливання рівня при цьому спостерігаються біля
берегів, до яких підходить пологий підводний
схил, а також в довгих, поступово звужуються затоках і протоках, в гирлах річок (проливши Ла-Манш, затоки Таганрогську,
Фінську, Обську губу і ін.). Коливання рівня при цьому складають 2–3 м, іноді до 5 м, в поєднанні зприливною хвилею можуть досягати
катастрофічних розмірів. При зганяннях оголюється дно і міліє фарватер, при наганянні затоплюються низовинні береги,
острови, ушкоджуються портові споруди. Сильні
повені, пов'язані з наганянням вод з моря, відомі на побережжі
Нідерландів, Бельгії, Великобританії, в гирлах Неви, Темзи і інших річок. Влітку зганяння можуть викликати пониження температури води, оскільки видаляють від берега теплий верхній шар і викликають підйом холодних глибинних вод.
